ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2021 р. справа № 300/1639/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ), 14.04.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також відповідач) у якій просить:
- визнати протиправними дії, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум, з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку із проведенням з 01.01.2018 перерахунку пенсії позивача без врахування до грошового забезпечення додаткових його видів, виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась у розмірі 50% підвищення з 01.01.2018, у розмірі 75% підвищення з 01.01.2019 та у розмірі 100% підвищення з 01.01.2020. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з проханням провести йому перерахунок і виплату пенсії без обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 24.02.2018, однак відповідачем відмовлено у задоволення такого прохання позивача, з огляду на відсутність правових підстав.
Позивач, зважаючи на рішення Верховного Суду від 11.06.2019, ухваленого за наслідком розгляду зразкової справи №160/3586/19, вважає такі дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області протиправними та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.15-16).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.05.2021 за №0900-0802-7/15614 від 30.04.2021 (а.с.20-25). У відзиві представниця відповідача із позовними вимогами ОСОБА_1 не погодилася, вказала на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема зазначила, що дії відповідача в частині проведення спірного перерахунку пенсії з 01.01.2018 у повній мірі відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пункти 1, 2 якої на той час були чинними, не скасованими, та неконституційними не визнавалися.
Водночас, представниця посилається і на приписи чинних норм постанов Кабінету Міністрів України №1088 від 24.12.2019 та №804 від 14.08.2019, якими передбачено виплату пенсій, перерахованих 01.01.2018 здійснювати у 2019 році з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною, або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, та у 2020 році у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Представниця стверджує, що підстав для перерахунку та виплати пенсії позивачу всупереч положень постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 немає, а тому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На виконання приписів Постанови №103 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням таких складових грошового забезпечення позивача: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років. Зазначено, що підвищення до пенсії внаслідок проведеного перерахунку становить 5 563,28 грн, з яких з 01.01.2018 підлягає виплаті 50% (2 781,64 грн), з 01.01.2019 - 75% (4 172,46 грн) та з 01.01.2020 - 100% (5 563,28 грн) (а.с.12).
Не погоджуючись із розміром отримуваної пенсії, ОСОБА_1 29.03.2021 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, у якій просив здійснити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року, з урахуванням 100% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 (а.с.8).
У відповідь, позивачем отримано листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за №2238-2278/Я-02/8-0900/20 від 07.04.2021 (а.с.9-11), згідно зі змістом якого ОСОБА_1 , з посиланням на відповідні правові норми, роз'яснено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, здійснення її виплати у розмірі 100%.
Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся з позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 (надалі, також - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зауважив, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними та, як наслідок, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, алгоритм дій, який повинен вчинити відповідач, зокрема ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зв'язку із втратою чинності положень пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу здійснення перерахунку і виплати пенсії, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Водночас, суд вказує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2007 №3-1 (надалі, також - Порядок №3-1).
Згідно з пунктом 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
У рішенні, ухваленому 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19 Верховний Суд вказав, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними.
Суд також зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 1 Постанови №103 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
На підставі приписів статті 63 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови №103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №45.
Так, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, пункт 1 Постанови №103 скасував. Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №103) ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року. Постанова №103 в частині внесення змін до Постанови №704 та, власне, Постанова №704 є чинними.
Отже, в цій частині Верховний Суд підсумував, що з набранням чинності Постановою №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
В той же час, у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.
З огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Окрім цього, у відзиві на позов представник відповідача звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (надалі, також - Постанова №804), та №1088 від 24.12.2019 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (надалі, також - Постанова №1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Однак суд вказує на те, що зі змісту положень Постанов №№804, 1088 вбачається, що ними, як і пунктами 1 та 2 Постанови №103 обмежено складові грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія та обмежено розмір перерахованої пенсії, що підлягає виплаті.
Суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів, є "законними сподіваннями" на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено Окружним адміністративним судом м. Києва у своєму рішенні від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не відповідають вимогам статей 11, 13, 43, 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки змінюють умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, що можливо виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В даному випадку слід вказати, що частиною 3 статті 7 КАС України передбачено у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Також суд стверджує, що вказані вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керуються в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, на переконання суду, застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 та №1088 від 24.12.2019, якими встановлено аналогічне з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи №826/3858/18 буде несумісним з принципом верховенства права.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії" (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява №17371/90) від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 по справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" (заява № 43331/12) від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява №33202/96, "Онер'їлдіз проти Туреччини", заява №48939/99, "Москаль проти Польщі", заява №10373/05).
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 05.03.2019 виплату 100% суми підвищення до пенсії, визначеного 01.01.2018, внаслідок проведеного на підставі Постанови №103 перерахунку. Відтак, з огляду на підставність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то згідно з частинами 1 та 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, на переконання суду, строк звернення до суду на спірні правовідносини не поширюється.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений на підставі приписів пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 05.12.2008 (а.с.13). Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підстав для розподілу судових витрат немає.
Враховуючи наведене, на підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 5 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 5 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.