ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" травня 2021 р. справа № 300/793/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Карпатнафтопродукт» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання до вчинення дій, -
Приватне підприємство «Карпатнафтопродукт» (надалі також - позивач, ПП «Карпатнафтопродукт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області виключити ПП «Карпатнафтопродукт» з переліку ризикових платників податків;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1895099/34085176 від 03.09.2020, №1895100/34085176 від 03.09.2020, №1895102/34085176 від 03.09.2020, №1895101/34085176 від 03.09.2020, №1895104/34085176 від 03.09.2020.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову приватному підприємству «Карпатнафтопродукт» в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, позивачем зазначено, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретного переліку документів які б давали змогу розкрити зміст господарської операції перед органом доходів і зборів в його розумінні. При цьому, на переконання позивача, ним надано повний пакет документів, який відображає обсяг і зміст господарських операцій, які відображені у податкових накладних. Вказані обставини були достатніми підставами для прийняття контролюючим органом відповідних рішень про реєстрацію вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 даний позов залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
15.04.2021 представник відповідачів суду подала відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідачі заперечують проти задоволення даного адміністративного позову. Представник відповідачів зазначає, що позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020. Позивачем, 14.07.2020, отримано квитанції щодо вищезазначених податкових накладних, в яких вказано, що платник податку ПП «Карпатнафтопродукт» відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Оскільки позивач на вимогу ДПС України не подано усі необхідні документи, Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прийняла оскаржені рішення від 03.09.2020 за №1895099/34085176, №1895100/34085176, №1895102/34085176, №1895101/34085176, №1895104/34085176 про відмову у реєстрації податкових накладних. Причиною відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. За вказаних обставин представник відповідачів вважає, що оскаржені рішення від 03.09.2020 є правомірними, прийнятими контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову представник відповідача просила відмовити (а.с. 120-124).
22.04.2021 позивач подав суду відповідь на відзив, згідно змісту якої позивач позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Приватне підприємство «Карпатнафтопродукт» зареєстроване 29.08.2006 як юридична особа та перебуває на податковому обліку, в тому числі як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи (а.с. 89).
Позивач згідно договору поставки нафтопродуктів №33/Р від 03.03.2020 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Одінойл» дизельне паливо (а.с. 66-75), яке 07.03.2020 було відвантажене, що підтверджується видатковою накладною №758 від 07.07.2020 (а.с. 77). Якість придбаного дизельного палива підтверджується сертифікатом відповідності серії АА №000349 (а.с. 76).
Транспортування палива здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів №СМ0005558 від 07.07.2020 та №5 від 06.07.2020 (а.с. 79-80).
Оплата ТМЦ підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями №1056 від 06.07.2020, №1057 від 07.07.2020, №1059 від 07.07.2020, №1053 від 06.07.2020, №1058 від 07.07.2020, №1055 від 06.07.2020, №1051 від 06.07.2020, №1052 від 06.07.2020 (а.с. 81-88).
На підставі договору №05/2019 від 15.05.2019 позивачем реалізовано дизельне паливо, а саме: 09.07.2020 реалізовано 1000 л., що відображено у ПН №174 від 09.07.2020;13.07.2020 реалізовано 1000 л., що відображено у ПН №177 від 13.07.2020 (а.с. 14, 17).
Позивачем, 09.07.2020 та 13.07.2020, виставлено рахунки №146 та №150 відповідно на оплату ТМЦ (а.с. 31, 32).
Згідно платіжних доручень №753 від 09.07.2020 та №755 від 13.07.2020 контрагент позивача ФОП ОСОБА_1 оплатив вказані рахунки (а.с. 33, 34).
Відповідно до видаткових накладних №144 від 13.07.2020 та №146 від 13.07.2020, після оплати товару здійснено відвантаження ТМЦ.
Згідно умов договору №05/2019 від 15.05.2019, транспортування ТМЦ відбувалось транспортом та за рахунок покупця. Так, відповідно до п 2.2. договору поставка нафтопродуктів може здійснюватися в рамках FСА франко перевізник, Інкотермс 2010 (а.с. 25-28).
Також, згідно договору №01/07-2020 від 01.07.2020 позивачем реалізовано дизельне паливо ТзОВ «Єврокомфорт-ІФ», а саме 02.07.2020 реалізовано 2 000 л., що відображено у ПН №168 від 02.07.2020 (а.с. 35).
Позивачем 01.07.2020 виставлено рахунок на оплату ТМЦ №139 (а.с. 46).
Згідно платіжного доручення №2185 від 02.07.2020 контрагентом позивача ТзОВ «Єврокомфорт-ІФ» оплачено вказаний рахунок (а.с. 45).
Відповідно до видаткової накладної№136 від 02.07.2020, після оплати товару здійснено відвантаження ТМЦ (а.с. 44).
Згідно умов договору №01/07-2020 від 01.07.2020, транспортування ТМЦ відбувалось транспортом та за рахунок покупця. Так, відповідно до п 2.2. договору поставка нафтопродуктів може здійснюватися в рамках FСА франко перевізник, Інкотермс 2010 (а.с. 41-43).
Крім того, згідно договору №01/06-2019 від 01.06.2019 позивачем реалізовано дизельне паливо ПАТ«АТП-0928», а саме: 09.07.2020 реалізовано 4000 л., що відображено у ПН №170 від 07.07.2020; 13.07.2020 реалізовано 4000 л., що відображено у ПН №176 від 13.07.2020 (а.с. 47, 50).
Згідно платіжних доручень №956 від 07.07.2020 та №8747 від 13.07.2020 контрагентом позивача ПАТ«АТП-0928» оплачено рахунки, виставлені позивачем за дизельне паливо (а.с. 64, 65).
Відповідно до видаткових накладних №137 від 09.07.2020, та №143 від 13.07.2020, після оплати товару здійснено відвантаження ТМЦ (а.с. 62, 63).
Згідно умов договору №01/06-2019 від 01.06.2019, транспортування ТМЦ відбувалось транспортом та за рахунок покупця. Так, відповідно до п 2.2. договору поставка нафтопродуктів може здійснюватися в рамках FСА франко перевізник, Інкотермс 2010 (а.с. 59-61).
На виконання приписів Податкового кодексу України позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
Згідно повідомлень Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України від 14.07.2020 вищевказані податкові накладні прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН зупинена. Зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15, 18, 36, 48, 51).
27.08.2020 позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних№174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020. В повідомленнях, зокрема, зазначено, що ПП «Карпатнафопродукт» придбало товар дизельне паливо ЄВРО СОРТ С клас К5(ДТ-Л-К5) у ТОВ «Одінойл» згідно з договором поставки нафтопродуктів №33/Р від 03.03.2020, що підтверджено видатковими накладними №740 від 06.07.2020 та №758 від 07.07.2020. В подальшому даний товар було реалізовано ФОП ОСОБА_1 згідно договору №05/2019 від 15.05.2019, ТзОВ «Єврокомфорт-ІФ» згідно договору №01/07-2020 від 01.07.2020, ПАТ«АТП-0928» згідно договору №01/06-2019 від 01.06.2019, що підтверджено видатковими накладними. Документи,що супроводжували господарську операцію представлено в додатках (а.с. 24, 40, 57).
За наслідками розгляду поданих документів, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 03.09.2020 за №1895099/34085176, №1895100/34085176, №1895102/34085176, №1895101/34085176, №1895104/34085176 відмовлено у реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020 (а.с. 20-21, 22-23, 38-39, 53-54, 55-56).
Згідно змісту оскаржених рішень від 03.09.2020, підставами для відмови у реєстрації є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» вказано: товариством не надано документального підтвердження щодо транспортування реалізованого товару (ПММ) від постачальника до покупця (товарно-транспортних накладних на перевезення товару).
Не погоджуючись з оскарженими рішеннями комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Стаття 185 Кодексу визначає об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б»).
Згідно з пунктом 187.1 пункту 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а»); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б»).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі -платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Також пунктом 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку №1165.
Так, пунктом 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Судом встановлено, що після отримання податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020контролюючий орган в повідомленнях Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України сформував висновок проте, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивача контролюючий орган не вказав переліку документів, які необхідно подати для реєстрації таких податкових накладних.
Як судом уже встановлено, 27.08.2020 позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних№174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020. В повідомленні, зокрема, зазначено, що ПП «Карпатнафопродукт» придбало товар дизельне паливо ЄВРО СОРТ С клас К5(ДТ-Л-К5) у ТОВ «Одінойл» згідно з договором поставки нафтопродуктів №33/Р від 03.03.2020, що підтверджено видатковими накладними №740 від 06.07.2020 та №758 від 07.07.2020. В подальшому даний товар було реалізовано ФОП ОСОБА_1 згідно договору №05/2019 від 15.05.2019, ТзОВ «Єврокомфорт-ІФ» згідно договору №01/07-2020 від 01.07.2020, ПАТ«АТП-0928» згідно договору №01/06-2019 від 01.06.2019, що підтверджено видатковими накладними.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В даному випадку Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 03.09.2020 за №1895099/34085176, №1895100/34085176, №1895102/34085176, №1895101/34085176, №1895104/34085176 про відмову у реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» вказано: товариством не надано документального підтвердження щодо транспортування реалізованого товару (ПММ) від постачальника до покупця (товарно-транспортних накладних на перевезення товару).
Як встановлено судом вище, позивач надіслав контролюючому органу повідомлення від 27.08.2020 про надання пояснення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вказаних у податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020, а також до повідомлення долучено первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами. Тобто, позивачем подано контролюючому органу відповідні документи.
Крім того, як уже зазначено судом, повідомлення Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України від 14.07.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.
При цьому, суд встановив, що позивачем надавалось контролюючому органу повідомлення від 27.08.2020 про надання пояснення, в якому описано господарський процес придбання та в подальшому реалізації дизельного палива. Тобто, позивачем було подано контролюючому органу пояснення та первинні документи в підтвердження здійснення операції постачання товару, зазначеного в податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
З огляду на вказане, не відповідає дійсності заперечення представника відповідачів, наведене у відзиві, про те, що позивачем не подано необхідних документів після зупинення реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019 за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018 за результатом розгляду справи №822/1817/18.
Суд також звертає увагу на те, що відповідач не тільки не навів в оскаржених рішеннях обґрунтування свого висновку про те, що позивач як платник податку на додану вартість відповідає пункту 8 Критеріїв, але й не подав суду жодних документів - податкової інформації, яка стала відома контролюючому органу в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020
При цьому, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку №520. Такі документи подані позивачем в переліку на власний розсуд, оскільки відповідачем в рішеннях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи необхідно подати.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про недотримання відповідачем норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, Порядку №520, та як наслідок, суд зазначає, що комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, безпідставно відмовлено в реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Івано-Франківській області виключити ПП «Карпатнафтопродукт» з переліку ризикових платників податків, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 61.1 статті61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як уже зазначалось механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, визначає Порядок №1165.
Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:
автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
За положеннями пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
З наведеного суд дійшов висновку, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №826/1902/15, від 18.09.2018 у справі №818/398/15.
Крім того, суд звертає увагу, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості.
Отже, віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд констатує, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а саме не довели суду правомірність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020, при цьому, позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
З огляду на вищенаведене, комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла оскаржені рішення від 03.09.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних безпідставно та необґрунтовано, а тому вони підлягають до скасування.
Щодо заявленої позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020, то суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Caseof Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Отже, зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем-1 прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 13620,00 грн. згідно платіжного доручення за №112 від 17.03.2021.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а також враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Державної податкової служби України, яка здійснювала зупинення реєстрації податкових накладних, так із вини Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яке необґрунтовано відмовило у реєстрації таких накладних, підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в солідарному порядку по 5675,00 грн. з кожного.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2020 за №1895099/34085176, №1895100/34085176, №1895102/34085176, №1895101/34085176, №1895104/34085176.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені приватним підприємством «Карпатнафтопродукт» накладні №174 від 09.07.2020, №177 від 13.07.2020, №168 від 02.07.2020, №170 від 07.07.2020, №176 від 13.07.2020.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463) на користь приватного підприємства «Карпатнафтопродукт» (вул. Кисілевської, 41, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 34085176) частину сплаченого судового збору в розмірі 5675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь приватного підприємства «Карпатнафтопродукт» (вул. Кисілевської, 41, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 34085176) частину сплаченого судового збору в розмірі 5675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шумей М.В.