Постанова
Іменем України
19 травня 2021 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 664/2933/20
Номер провадження: 22-ц/819/1051/21
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого - Радченка С.В.,
суддів: Кузнєцової О.А., Приходько Л.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іващенко Андрій Іванович, на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Яценка О.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції
У жовтні 2020 року позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 березня 2021 року задоволено заяву представника позивача та зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням по справі №664/21/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Білозерської РДА, про визначення місця проживання дитини.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вирішення питання про стягнення аліментів у даній справі пов'язано з вирішенням питання щодо місця проживання дитини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іващенко А.І., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у суду були відсутні підстави для зупинення провадження, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки у даній справі зібрані та надані докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Судом не зазначено фактичних обставин, які б вказували на те, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до закінчення розгляду справи № 664/21/21.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 2 ст.369ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлює право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року в справі № 761/47606/17 (провадження № 61-6672св20).
Зупиняючи провадження у справі, суд не зазначив, які конкретно обставини (факти), неможливо встановити та оцінити під час розгляду вказаної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що об'єктивно унеможливлює розгляд даної справи до вирішення по суті цивільної справи між цими сторонами за позовом щодо визначення місця проживання дитини.
З матеріалів справи вбачається, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даній справі, висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду даної справи до розгляду справи № 664/21/21 і обов'язок суду зупинити провадження у справі є неправильним.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Іващенко Андрій Іванович, задовольнити.
Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.В. Радченко
Судді: О.А. Кузнєцова
Л.А. Приходько