20 травня 2021 року
м.Суми
Справа №578/58/21
Номер провадження 22-ц/816/792/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.
сторони:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в складі судді Косар А.І., ухвалене в смт. Краснопілля,
19 січня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 10 квітня 2019 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань станом на 02 листопада 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 20576 грн 95 коп., яка складається із: 15574 грн 64 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 15574 грн 64 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5002 грн 31 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.
Посилаючись на вищевикладене, банк просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 20576 грн 95 коп.
Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 15574 грн 64 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 квітня 2019 року, яка складається з: 15574 грн 64 коп. заборгованості за кредитом, а також 1591 грн 00 коп. судових витрат, а всього 17165 грн 64 коп.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 15574,64 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0, 00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5002,31 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 Цивільного кодексу України, 0,00 грн - нарахована пеня, 0,00 грн - нараховано комісії, відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а в іншій частині - рішення залишити без змін.
Вказує, що відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи анкетою-заявою відповідача, паспортом споживчого кредиту, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача, довідками банку про видані кредитні картки, про зміну умов кредитування. Отже, відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином ознайомлений з його умовами, акцептував пропозицію Банку, отримав кредитну картку, користувався кредитними коштами, а також визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору.
Зазначає, що основні умови кредитування, які були дійсними на момент укладення договору, викладені в підписаному відповідачем паспорті споживчого кредиту, форма якого відповідає ЗУ «Про споживче кредитування» та в якому зазначено умови кредитування для кредитної картки «Універсальна», яку отримав відповідач. Тобто, доводить, що відповідач був належним чином у повній відповідності до вимог ЗУ «Про споживче кредитування» повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків за кредитом.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 до апеляційного суду не направив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 10 квітня 2019 року (а.с. 18-19).
Згідно довідки банку ОСОБА_1 за вказаним договором була надана наступна кредитна картка № НОМЕР_1 з терміном дії до 01/23 (а.с. 17).
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПРИВАТБАНКУ, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Так, пунктами 1.1.2.1.7, 1.1.2.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевиплатою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором на вимоги банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту й овердрафту), оплати винагороди банку.
Пунктом 1.1.5.20 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.
Пунктом 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і Правилами клієнт платить банку за кожним випадком порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та Правил передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
До суду першої інстанції надано паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 10 квітня 2019 року, в якому зазначено: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту - до 50000,00 грн, до 75000,00 грн; строк договору, місяців - 240 місяців; строк кредитування, місяців - до 240 місяців; мета отримання кредиту - споживчі потреби; процентна ставка у межах пільгового періоду - 0,01 % річних; процентна ставка за межами пільгового періоду - 43,2 % річних, 42 % річних; тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит); порядок повернення кредиту - щомісяця до 25 числа поточного місяця 5 % від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100,00 грн; пеня - не застосовується; штраф за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою - 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 86,4 %, 84 % (а.с. 20-21).
Взяті на себе зобов'язання за договором № б/н від 10 квітня 2019 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси.
У порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором № б/н від 10 квітня 2019 року належним чином не виконав.
Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 квітня 2019 року вбачається, що станом на 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 20576 грн 95 коп. яка складається із: із: 15574 грн 64 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 15574 грн 64 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5002 грн 31 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення прострочених відсотків, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10 квітня 2019 року, посилався на паспорт споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем.
Вказаним паспортом, з умовами якої погодився відповідач, передбачена процентна ставка у межах пільгового періоду - 0,01 % річних; процентна ставка за межами пільгового періоду - 43,2 % річних, порядок повернення кредиту - щомісяця до 25 числа поточного місяця 5 % від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100,00 грн. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.
Матеріали справи свідчать про те, що строк кредитної картки, який співпадає із строком дії кредитного договору, закінчується у січні 2023 року. З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір відсотків за користування кредитом становить 5002 грн 31 коп.
Вказані вище обставини відповідачем не спростовані.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що правових підстав для відмови в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом за договором від 10 квітня 2019 року № б/н в розмірі 5002 грн 31 коп. у суду першої інстанції не було.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов в оскаржуваній частині помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за простроченими відсотками.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стягуючи заборгованість за тілом кредиту в сумі 15574 грн 64 коп., суд першої інстанції одночасно ухвалює рішення про відмову в задоволенні даної вимоги, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та наявні у справі докази, не надав їм належну оцінку, не з'ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та відмови в стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 15574 грн 64 коп. з прийняттям нової постанови, а в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн, а всього в розмірі 5255,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, виходячи із оскарженої частини рішення суду, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та відмови в стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 15574 грн 64 коп. скасувати і прийняти нову постанову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 квітня 2019 року, яка складається із заборгованості за простроченими відсотками в сумі 5002 грн 31 коп.
Змінити рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 2102 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 3153 грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
Т.А. Левченко