19 травня 2021 року
м.Суми
Справа №591/4888/20
Номер провадження 22-ц/816/827/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа за зустрічним позовом - Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сумського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Оскорбіна Артема Георгійовича на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 рокув складі судді Ніколаєнко О.О., постановленої у м. Суми, -
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (03170, Україна, м. Київ, вул. Велика Кільцева 4), попереджено їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Поставлено перед експертами наступне питання:
- чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір?ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відібрання зразків біологічного матеріалу (крові, букального епітелію) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 доручено фахівцям обласного комунального закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» у встановленому порядку.
Зобов'язано фахівців обласного комунального закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» завчасно повідомити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про час, місце та дату явки сторін для надання біологічних матеріалів для проведення експертизи.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 з'явитися до експертної установи - обласного комунального закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Суми, вул. Курська, 111) для відібрання зразків для проведення експертизи, маючи при собі паспорта громадян України, свідоцтво про народження неповнолітньої дитини та ІПН.
Попереджено сторін про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оплату експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Надано дозвіл на повне знищення об'єктів судової молекулярно-генетичної експертизи.
Після проведення експертизи висновок експертизи зобов'язано направити на адресу Зарічного районного суду м. Суми.
У розпорядження експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надано матеріали цивільної справи № 591/4888/20.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Оскорбін А.Г., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу в частині, що стосується обласного комунального закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» та ухвалити нове судове рішення, яким відібрання зразків біоматеріалу для проведення експертизи та зобов'язання вчинення інших дій доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у клопотанні про призначення експертизи ставилось питання про її проведення експертами Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, і саме експерти цієї установи несуть кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, експерти мають відбирати зразки біоматеріалу та вчиняти інші дії, оскільки в цій експертній установі буде проводитись експертиза. Відтак, доручення відібрання зразків обласному комунальному закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», фахівці якого виконують суто технічну діяльність, не є експертами та не несуть кримінальної відповідальності за подання недостовірних відомостей, може призвести до прийняття помилкового судового рішення у даній справі. Крім того, відібрання зразків біоматеріалу саме в експертній установі по місцю безпосереднього проведення експертизи виключить імовірну можливість пошкодження чи втрату зразків, їх заміну, тощо.
В іншій частині ухвала суду не оскаржується.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Нежевело В.В. просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 вважає батьком дитини ОСОБА_2 , який намагається уникнути від обов'язку сплачувати аліменти.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Оскорбіна А.Г., пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Нежевело В.В., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд з доводами апеляційної скарги не погоджується, з огляду на таке.
Так, процесуальне рішення про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи суд першої інстанції обґрунтував необхідністю повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Враховуючи з'ясовані у судовому засіданні обставини суд вважав за необхідне доручити відібрання біологічних зразків фахівцям обласного комунального закладу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», а проведення експертизи доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Апеляційний суд погоджується з правильністю такого процесуального рішення місцевого суду з огляду на таке.
Порядок призначення і проведення експертизи регламентується ст.ст. 102-115 ЦПК України, наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. №6.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Згідно з п. 3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків. Об'єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо. Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста. Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій в експертну установу (експертові).
Отже, експерт не зобов'язаний самостійно відбирати матеріали (зразки біоматеріалу) для проведення експертизи. Матеріали, що підлягають дослідженню, (в тому числі зразки біоматеріалу) направляються особі, якій доручено проведення експертизи, та можуть відбиратися у встановленому порядку особою, яка не є експертом. Саме по собі відібрання зразків біоматеріалу для подальшого направлення експерту з метою проведення експертизи ще не є експертним дослідженням, тому на нього і не поширюються вимоги ст. 7 Закону «Про судову експертизу».
Дотримання порядку відібрання, пакування та транспортування зразків біоматеріалів гарантує збереження таких зразків та доставляння їх до експертної установи у належному вигляді.
Згідно з п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Статті 384, 385 КК України не охоплюють винні дії у процесі збирання матеріалів для проведення експертизи. Відповідальність за подання недостовірних матеріалів для проведення експертизи або фальсифікація зразків передбачена іншими статтями КК України.
З огляду на викладене, доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права.
Крім того, відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).
Отже, висновок експерта судом буде оцінюватись разом з іншими доказами у справі, права на подання яких сторони не позбавлені.
У разі виникнення питань щодо висновку експерта, суд у порядку ч. 5 ст. 102 ЦПК України має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 рокупостановлено з додержанням вимог процесуального закону. Підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Оскорбіна Артема Георгійовича залишити без задоволення, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 квітня 2021 рокув оскаржуваній частинізалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: Т.А. Левченко
С.С. Ткачук