Номер провадження: 33/813/708/21
Номер справи місцевого суду: 523/17623/20
Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д.А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
20.05.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне скарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддавши його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. без позбавлення посвідчення на право керування всіма видами транспортних засобів, оскільки таке не видавалось. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 28.04.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що про притягнення його до адміністративної відповідальності апелянт дізнався лише у березні 2021 року, коли повернуся з рейсу, копію постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року апелянт отримав 22.04.2021 року. З цих підстав скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова судді Суворовського районного суду м. Одеси у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ухвалена місцевим судом 27.11.2020 року, а апеляційна скарга скаржником подана до суду 28.04.2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст.294 КУпАП.
Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що про притягнення його до адміністративної відповідальності він дізнався у березні 2021 року, коли повернуся з рейсу.
Також, скаржником до суду апеляційної інстанції у якості доказу подано відповідь Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України від 30.04.2021 року № 91/ЗПІ-849-855, з якої вбачається, що ОСОБА_2 в'їхав на територію України - 22.03.2021 року (а. с. 22).
Матеріали справи містять заяву апелянта від 19.04.2021 року про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 523/17623/20 та про надання копії постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року (а. с. 11).
Згідно розписки на вказаній заяві скаржник отримав копію оскаржуваної постанови - 22.04.2021 року.
Апеляційний суд наголошує, що логічне тлумачення ч. 2 ст. 294 КУпАП дає підстави вважати, що десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вказуючи про обізнаність про притягнення його до адміністративної відповідальності в березні 2021 року, апелянт звернувся до районного суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови лише 19.04.2021 року.
Разом з тим, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, ОСОБА_1 в якості підстави для поновлення строку вказує, що копію оскаржуваної постанови апелянт отримав лише 22.04.2021 року, але при цьому не обґрунтовує утрудненість чи неможливість отримання копії оскаржуваної постанови суду у передбачений КУпАП для оскарження строк з дати, коли заявник дізнався про існування оскаржуваної постанови після його повернення до України у березні 2021 року, і до 19.04.2021 року, коли апелянт звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови судді.
Тобто з дати у березні 2021 року і до 19.04.2021 року заявник не мотивує неможливість отримання оскаржуваної постанови і подання апеляційної карги у передбачений законом 10-ти денний строк, який є пропущеним.
При цьому, апеляційний суд наголошує, що для зручності та оперативного доступу до інформації про рух судових справ в мережі Інтернет забезпечено функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, де кожен має можливість отримати інформацію про стан розгляду справи з посиланням на веб-адресу судового рішення у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Слід зазначити, що відповідно до даних сайту Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року у справі № 523/17623/20 надіслано судом до Реєстру 16.12.2020 року, оприлюднено на сайті Реєстру 18.12.2020 року.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги приписи ст. 294 КУпАП, що є імперативними і чітко встановлюють строк на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року, зокрема, у зв'язку з тим, що скаржник не вказує про перешкоди чи труднощі, що унеможливили отримати у передбачений законом строк для оскарження копію постанови суду після того, як він дізнався у березні 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і до 19.04.2021 року, коли апелянт фактично звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії постанови судді, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови від 27.11.2020 року ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернути апелянту.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе