Справа № 444/3318/20 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М.
Провадження № 33/811/462/21 Доповідач: Партика І. В.
12 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі ОСОБА_1 його захисника - адвоката Козакевича Р.В., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 19 березня 2021 року,
встановив:
цією постановою, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 28.11.2020 року о 12:40 год. в м.Львові, по вул.Стуса, 27, керуючи автомобілем Volkswagen LT 35, номерний знак НОМЕР_1 , по крайній правій смузі, перед перестроюванням не переконався, що це не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобілю Hyundai GETZ, н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулося зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення, щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що із пред'явленим звинуваченням, змістом протоколу, викладеним у ньому, та подальшим висновком суду не погоджувався та не погоджується надалі у зв'язку із наступним.
Так, він в судовому засіданні пояснював, що завчасно побачивши перешкоди у виді двох припаркованих транспортних засобів на смузі руху, по якій він рухався, ним було увімкнено лівий покажчик повороту та здійснено маневр перестроювання з правої смуги в ліву.
При цьому він бачив у дзеркало автомобіль Hyundai GETZ, який був на значній відстані від керованого ним автомобіля та рухався саме у правій смузі руху як і він, а тому розумів, що може здійснити маневр перестроювання, який жодним чином не буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Перестроївшись у ліву смугу руху та проїхавши ще приблизно 2-3 метри, відчув удар в ліву задню частину автомобіля, саме у ліву задню, а не ліву бокову частину автомобіля. Тобто переконався в безпечності свого маневру по перестроюванню та не створив перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Тому вважає, що його дії не є у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП, ним не порушувалися вимоги пунктів 10.1, 10.3 ПДР України.
Однак суд не взяв до уваги його пояснення у справі та безпідставно встановив у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, суд не взяв до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона зазначала, що бачила його маневр, спочатку рухалася в правій смузі руху, однак помітивши корок у правій смузі руху, перестроїлася у ліву смугу руху, де і продовжувала рух.
В подальшому суд не звернув увагу, що вже у судовому засіданні ОСОБА_2 стверджувала, що рухалася автомобілем в попутному із ним напрямку до центра міста по своїй смузі руху, на момент перелаштування його транспортного засобу не змінювала напрямку руху та вжила усі можливі заходи, щоб уникнути зіткнення.
Звертає увагу на розбіжність в письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_2 , які є в матеріалах справи, та які надавалися нею в день ДТП з поясненнями ОСОБА_2 в судовому засіданні під час розгляду справи в суді, яким суд не надав оцінку щодо розбіжності.
В той же час він наголошував у суді першої інстанції і надалі просить апеляційний суд звернути увагу, що дані пояснення потерпілої не відповідають навіть тому відеозапису, який нею представлений із відеореєстратора, до якого він мав зауваження та недовіру, який вважав і вважає сфальсифікованим, зокрема, щодо стертого увімкненого покажчика лівого повороту у керованому ним транспортному засобі. А тому викладені пояснення ОСОБА_2 суперечать фактичним обставинам справи.
Так як вони одночасно перестроювалися, рухаючись в одному напрямку, саме ОСОБА_2 повинна була дати дорогу транспортному засобу, яким він керував, тому вважає, що саме вона порушила вимоги пункту 10.3 Правил дорожнього руху.
Крім того наголошує на швидкому зближенні автомобіля, керованого потерпілою, до автомобіля, яким він їхав, що свідчить про велику швидкість, з якою їхала потерпіла.
Вважає, що ОСОБА_2 не дотрималася безпечності швидкості, а також не врахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.
Наведене наголошував в суді першої інстанції, в той же час дані пояснення не взяті до уваги судом і як наслідок суд прийшов до неправильного висновку.
Також звертає увагу, що в оскаржуваній постанові суду зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та відеозапис узгоджуються між собою, логічно доповнюють один одного та не суперечать один, одному, а тому, на думку суду, є правдивими та об'єктивними. Однак такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки незважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_2 стверджувала в судовому засіданні, що рухалася в смузі руху, в яку він перелаштовувався, представлений відеозапис відображає інше, а саме те, що він та потерпіла здійснювали перелаштування із правої смуги руху в ліву смугу руху.
А тому хибним є висновок суду, що пояснення потерпілої ОСОБА_2 та відеозапис узгоджуються між собою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Козакевича Р.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, позицію потерпілої ОСОБА_2 яка заперечила апеляційну скаргу та просила залишити таку без задоволення, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримався цієї вимоги закону.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
По справі всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини при яких сталася дана дорожньо-транспортна пригода.
Згідно п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 10.3 ПДР встановлено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги дані, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №189941 від 28.11.2020; схемах ДТП від 28.11.2020 року; рапорті працівника поліції від 08.02.2021; пояснення учасників справи надані в ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій а також відеозапису із відеореєстратора автомобіля потерпілої ОСОБА_2 , на якому зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди, та приходить до переконання, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 та п.10.3 Правил дорожнього руху.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що саме порушення ОСОБА_1 наведених правил дорожнього руху знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Із долученого потерпілою ОСОБА_2 відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 перед перестроюванням на смугу руху, по якій вже рухалась ОСОБА_2 не увімкнув лівий покажчик повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відповідно не надав їй перевагу у русі, внаслідок чого відбулось зіткнення між керованими ними транспортними засобами.
Наведене не спростовано в суді першої та апеляційної інстанцій, та доводиться належними та допустимими доказами у справі.
Диспозицією статті 124 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за цією статтею у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновку суду першої інстанції про порушення правил дорожнього руху та наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При розгляді справи порушень вимог чинного законодавства суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, не встановлено.
Судом вірно застосовано п.7 ст.247 КУпАП та закрито провадження в справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
За таких обставин, постановлене у справі рішення є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 19 березня 2021 року, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.