Справа № 439/397/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/941/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою прокурора Бродівського відділу Радехівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12016140160000242 ОСОБА_6 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 18 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, який працює у Бродівській центральній районній лікарні на посаді лікаря - анестезіолога анестезіолого - реанімаційного відділення, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , без судимості,
відносно якого кримінальне провадження № 12016140160000242 від 10.04.2016 за ч.2 ст. 140 КК України закрито,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
встановив:
Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 18.08.2020 задоволено клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудового колективу Комунального неприбуткового підприємства «Бродівська центральна районна лікарня».
Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу КНП «Бродівська центральна районна лікарня».
Передано обвинуваченого ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу КНП «Бродівська центральна районна лікарня» з умовою, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
З ухвали суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він 10 квітня 2016 року, приблизно о 06.10 год. будучи лікарем-анестезіологом, перебуваючи на чергуванні як лікар-анестезіолог анестезіолого-реанімаційного відділення Бродівської центральної районної лікарні, що знаходиться в м. Броди по вул. Юридика, 22, надавав спеціалізовану медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий 10 квітня 2016 року о 06.10 год. поступив у Бродівську центральну району лікарню у зв'язку із захворюванням - генералізованою вірусно-бактеріальною інфекцією з ураженням дихальних шляхів. Однак, всупереч ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», в якому вказано, що медичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобігати і лікувати захворювання, подавати своєчасну і кваліфіковану медичну лікарську допомогу, всупереч наказу № 437 Міністерства охорони здоров'я України від 31.08.2014 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах», до п.п. 2.11, 2.13, 2.17 розділу 2, п.1 розділу 4, п.п. 5.4, 5.6 розділу 5 Посадової інструкції лікаря - анестезіолога анестезіолого - реанімаційного відділення, затвердженої головним лікарем Бродівської ЦРЛ від 04 січня 2016 року лікар-анестезіолог ОСОБА_7 надаючи медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконуючи свої професійні обов'язки внаслідок недбалого до них ставлення, володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використавши ці знання та навички при наданні адекватної медичної допомоги, всупереч загальноприйнятій техніці катетеризації підключичних судин недбало провів медичну маніпуляцію - пункцію лівої підключичної вени ін'єкційною голкою для встановлення катетера, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, його смерті, яку констатовано ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 годині 50 хвилин у відділенні анестезіології-реанімації Бродівської ЦРЛ.
Приймаючи рішення про закриття даного кримінального провадження, суд першої інстанції зазначив, що до суду надійшло клопотання ОСОБА_7 , в якому він просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження № 12016140160000242 відносно нього за ч. 2 ст. 140 КК України у зв'язку із згодою взятти його на поруки трудовим колективом Комунального неприбуткового підприємства «Бродівська центральна районна лікарня», відповідно до ст. 47 КК України. Окрім того, долучено клопотання трудового колективу Комунального неприбуткового підприємства «Бродівська центральна районна лікарня» про передачу особи на поруки, в якому просять передати обвинуваченого ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу, з протоколом № 3 зборів уповноважених трудового колективу КНП «Бродівська центральна районна лікарня».
При цьому місцевий суд зазначив, що відповідно до положень ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, а отже, є всі підстави, передбачені ст. 47 КК України для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу та закриття кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до злочину середньої тяжкості, та як встановлено судом ОСОБА_7 раніше не судимий, крім того визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та щиро розкаявся.
На ухвалу суду прокурор кримінальному провадженні ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що зазначене рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд, приймаючи зазначене рішення щодо ОСОБА_7 , не дослідив обставин, які мають значення для прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України. Вказує, що приймаючи рішення про передачу ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу, суд не з'ясував в повній мірі чи здатний та згідний трудовий колектив здійснювати щодо ОСОБА_7 заходи виховного впливу, оскільки для цього потрібно згоду більше половини трудового колективу, у той час як в засіданні зборів прийняли участь третина колективу, тобто рішення таких зборів є неправомочними.
Апелянт просить дану ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у Буський районний суд Львівської області.
До початку розгляду справи по суті, а саме 19.04.2021, у суд апеляційної інстанції захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 подав клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення 10 квітня 2016 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України та закрити кримінальне провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який, після роз'яснення йому наслідків закриття провадження з нереабілітуючих підстав, підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити, думку адвоката ОСОБА_9 , який підтримав своє клопотання в повному обсязі, міркування прокурора та потерпілого ОСОБА_10 , які погодилися із задоволення даного клопотання, оскільки це відповідає вимогам діючого законодавства, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим 10 квітня 2016 року, тобто з часу його вчинення минуло більше 5 років. Злочин за ч.2 ст. 140 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_7 раніше не судимий, вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, строк давності сплив 10.04.2021. У матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_7 ухилявся від слідства або суду, або дані про вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років.
Частиною 2 ст. 140 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 12 КК України злочин середньої тяжкості є злочином, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Частинами 1, 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України передбачено, що у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Слід зазначити, що визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Натомість, такою умовою є згода обвинуваченого.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 листопада 2019 року у справі 566/554/16-к та від 26 березня 2020 року у справі № 288/685/17.
Встановивши наявність усіх підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, та отримавши згоду обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження щодо нього, при цьому роз'яснивши наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав.
Керуючись ст. ст. 49, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені № 12016140160000242 ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 18 серпня 2020 року, щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального право порушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження закрити.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: