Справа № 299/1162/16-ц
Іменем України
12 травня 2021 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Терпай С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Виноградівського районного суду від 22 липня 2016 року у справі № 299/1162/16-ц (Головуючий: Трагнюк В.Р.), -
У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виноградівської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 02 травня 2009 року укладено шлюб, і у шлюбі у сторін по справі народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Виноградівського районного суду від 03.12.2012 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Виноградівського районного суду від 03.12.2013 року із ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі по 500 гривень щомісячно на кожну дитину.
Позивач зазначає, що відповідач від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей ухиляється, матеріально не підтримує, їх життям не цікавиться, участі у вихованні дітей не приймає.
Зважаючи на викладене позивач просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заочним рішенням Виноградівського районного суду позов задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 14.01.2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Фантич В.В. подав апеляційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування заочного рішення як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, а докази, надані позивачем, як в сукупності так і кожен окремо, не були належним чином оцінені судом при винесенні рішення, а тому відповідач вважає їх упередженими та необ'єктивними.
В апеляційні скарзі зазначається, що судом першої інстанції не було встановлено винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків, а позивачем не обґрунтовано, в чому полягає злісне небажання відповідача виконувати свої обов'язки по вихованню малолітніх дітей. Крім цього, наявність заборгованості по сплаті аліментів також не може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав. ОСОБА_2 висловлював бажання спілкуватися з дітьми, має намір на відновлення відносин із ними.
Судом зовсім не досліджувалось ставлення відповідача до дітей, та до останнього як батька, що є недопустимим при винесенні рішення про позбавлення батьківських прав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_3 , її представник ОСОБА_6 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать розписки про вручення поштових відправлень, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Встановлено, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що стверджується свідоцтвами про народження.
З довідки відділу державної виконавчої служби Виноградівського РУЮ Головного управління юстиції Закарпатської області вбачається, що відповідачем є заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01.04.2016 року становила 28 419,25 грн. (а.с.5)
Згідно характеристики виданої виконавчим комітетом Буківської сільської ради ОСОБА_2 характеризується позитивно (а.с.11).
Згідно висновку органу опіки та піклування Виноградівської райдержадміністрації від 29.06.2016 року за № 03-19/1709 виконавчий комітет, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківський прав ОСОБА_2 , відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представником ОСОБА_2 - адвокатом Фантич В.В. надано докази з яких вбачається, що відповідач до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,на час проживання на території с. Букове характеризувався позитивно.
При ухваленні рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд першої інстанції посилається на те, що відповідач участі в утриманні та вихованні своїх дітей не приймає, від виконання своїх батьківських обов'язків ухиляється, а тому вимоги позову підлягають до задоволення.
Судова колегія не може погодитися із даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до роз'яснень викладених в п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі по тексту Постанова Пленуму), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року(пункт 54 та пункт 58) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки, факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що в період з часу розлучення та призначення аліментів ОСОБА_2 дітьми не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, аліменти не сплачує, участі у вихованні дітей не приймає. В даний час створив нову сім'ю і будь-якої участі у вихованні дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приймає.
Проте, позивачем, всупереч приписів ст.ст.12, 81 ЦПК України, не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підставі яких можна дійти до беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від участі у вихованні дитей, а наявність заборгованості по сплаті аліментів не може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і з ухваленням нового рішення у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_3 слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Виноградівського районного суду від 22 липня 2016 року скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 18 травня 2021 року.
Головуючий
Судді: