Справа № 125/6/21
Провадження № 22-ц/801/922/2021
Категорія: 30
Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.
Доповідач:Голота Л. О.
19 травня 2021 рокуСправа № 125/6/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач),
суддів Денишенко Т.О., Рибчинського В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден нектар Україна» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Салдан Ю. О. в приміщенні суду в м. Бар, повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року, -
05 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден нектар Україна» (далі - ТОВ «Голден нектар Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Голден нектар Україна» через комерційних агентів займається закупівлею меду та продуктів бджільництва. Ця діяльність організована таким чином: після узгодження договірної ціни пасічник підписує заяву виробника, відповідно до якої зобов'язується зберігати цінову пропозицію протягом 20 днів та протягом цього часу продати товар позивачу. Надалі відбираються проби продукції для лабораторних досліджень. Після отримання результатів про відповідність продукції нормам та стандартам позивач підтверджує, що погоджується на купівлю відповідного обсягу меду чи інших продуктів бджільництва. Надалі відбуваються пакування у тару, відвантаження та надсилання меду до покупця.
Зазначається, що між ТОВ «Голден нектар Україна» і ФОП ОСОБА_3 , як комерційним агентом, 01 березня 2019 року було укладено договір купівлі меду та продуктів бджільництва.
За участі агента ОСОБА_1 підписав заяву виробника, згідно з якою запропонував Товариству придбати продукти бджільництва категорії СО вагою 4300 кг за ціною 42 грн за кілограм. Заяву підписав і комерційний агент. 11 листопада 2020 року було отримано результати лабораторних аналізів про відповідність продукції нормам і стандартам, а 16 листопада 2020 року позивач перерахував на рахунок ОСОБА_3 кошти, які останній повинен був передати відповідачу за продукцію. Товариство в обумовлений у заяві строк повідомило відповідача про проходження лабораторного аналізу і про те, що покупка буде здійснена. Однак відповідач повідомив, що узгоджена ціна - 42 грн за кілограм - його вже не влаштовує, і він готовий продати продукцію щонайменше за 44 грн за кілограм.
Посилаючись на те, що у заяві виробника, підписаній відповідачем, зазначено, що у разі порушення зобов'язань, зокрема у разі відмови надати продукцію позивачу, виробник зобов'язується сплатити покупцю відшкодування в розмірі 5 грн за кілограм, на підставі положень статей 526, 610 ЦК України , ТОВ «Голден нектар Україна» просило стягнути з відповідача відшкодування в сумі 21500 грн, з розрахунку 4300 кг х 5 грн = 21500 грн.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Голден нектар Україна» 21500 (дванадцять одну тисячу п'ятсот) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Голден нектар Україна» судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні та витрати на правову допомогу в сумі 10800 (десять тисяч вісімсот) гривень, всього - 12902 (дванадцять тисяч дев'ятсот дві) гривні судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони визнали, що підпис поставлений саме комерційним агентом ТОВ «Голден нектар Україна». Суд вважає це достатнім для висновку, що заява виробника була підписана від імені та в інтересах ТОВ «Голден нектар Україна». Встановивши наявність ознак попереднього договору, суд відхиляє аргументи сторони відповідача про те, що заява виробника є лише пропозицією про можливе укладення договору і не містить жодних договірних зобов'язань. Крім того, пропозиція укласти договір (оферта) підписується однією особою, яка висуває цю пропозицію. Однак у цій справі документ підписано обома сторонами. Підписанню заяви передував процес переговорів між відповідачем і особою, яку він вважав належним представником ТОВ «Голден нектар Україна», з приводу кількості і ціни товару, який в майбутньому стане предметом купівлі. Результати досягнутих домовленостей щодо обсягу і ціни меду, який буде поставлений в майбутньому, були відображені в заяві виробника. За таких обставин заяву виробника не модна вважати офертою щодо укладення договору-купівлі продажу. З цих же мотивів суд не погоджується з правовою оцінкою змісту правовідносин сторін, висловленою представником позивача, а саме з тим, що заява виробника є офертою, яка була акцептована позивачем шляхом надсилання письмового повідомлення, і що між сторонами є укладеним договір про поставку продукції бджільництва. відповідач ухилився від укладення договору купівлі-продажу на умовах, узгоджених у попередньому договорі, він зобов'язаний сплатити позивачу встановлене попереднім договором відшкодування в сумі 21500 грн. Тому позов є обґрунтованим і має бути задоволений повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Стягнути з ТОВ «Голден нектар України» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн та судовий збір в сумі 3153 грн.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивачем у позовній заяву зазначено про те, що між ТОВ «Голден нектар України» та ФОП ОСОБА_3 заключений договір купівлі меду, і саме комерційний агент ОСОБА_3 30 жовтня 2020 року сконтактувався з відповідачем та підписали заяву виробника. Відповідач у суді першої інстанції зазначив, що всі переговори щодо поставки меду він вів з ОСОБА_4 , який представився комерційним агентом ТОВ «Голден нектар України». Відповідачу невідомий ФОП ОСОБА_3 .. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що заяву виробника було підписано відповідачем та іншою невідомою особою, а не комерційним агентом ТОВ «Голден нектар України». Таким чином, заява виробника є недостовірним доказом та не може бути взята до уваги судом.
Суд першої інстанції не врахував те, що до відповідача не звертались представники позивача щодо виконання зобов'язань по поставці меду, які мали б прибути до відповідача оформити закупівельний акт та накладну при прийомі-передачі меду, так як це зазначено у заяві виробника.
Між позивачем та відповідачем не виникли договірні відносини.
У відзиві ТОВ «Голден нектар України», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заява виробника це є пропозиція (оферта) виробника ОСОБА_1 (односторонній акт) до покупця ТОВ «Голден нектар України» продати мед визначеної категорії, зазначеної ваги та за вказану ним ціну.
Акцепт покупця був направлений листом засобами поштового зв'язку, який отриманий відповідачем 23 листопада 2020 року, при тому, що граничний строк отримання такого повідомлення, згідно заяви виробника (20 робочих днів з моменту висловлення пропозиції) 27 листопада 2020 року.
19 квітня 2021 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Голден нектар України» про проведення відеоконференцзв'язку. Судом апеляційної інстанції в задоволенні цієї заяви відмовлено, оскільки розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. /а. с. 114-115/.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції частково відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву виробника, відповідно до якої зобов'язався у разі порушення вказаних у ній зобов'язань, зокрема у разі, якщо він відмовиться надати продукцію покупцю - ТОВ «Голден нектар Україна», сплатити відшкодування в розмірі 5 гривень за кілограм.
Заява виробника містить зобов'язання виробника зберігати цінову пропозицію, вказану у цій заяві, протягом 20 робочих днів, а також зобов'язання протягом цього часу запропоновану продукцію продавати тільки покупцю - ТОВ «Голден нектар Україна».
На другій сторінці заяви виробника зазначена вага продукції бджільництва, яку зобов'язався продати відповідач за вказаних у заяві умов, та ціна продукції, а саме: 4300 кг за ціною 42 грн за кг.
Наведені обставини підтверджуються дослідженим в судовому засіданні оригіналом заяви виробника, та визнанням відповідачем факту проставлення підпису на заяві.
Лабораторними аналізами меду виробника ОСОБА_1 була підтверджена його якість, і ТОВ «Голден нектар Україна» повідомило ОСОБА_1 про те, що має намір придбати мед згідно з умовами, зазначеними у заяві виробника від 30 жовтня 2020 року. Однак фактична передача меду не відбулась, оскільки відповідач не бажав продавати мед за ціною, вказаною у заяві, тому що на той момент ринкова ціна меду зросла.
Ці обставини підтверджуються: результатами лабораторних аналізів меду, долученими до позовної заяви, письмовим повідомленням на адресу відповідача, яке згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення було вручено відповідачу 23 листопада 2020 року. Факт отримання цього повідомлення також визнав відповідач у судовому засіданні. Сторони визнати і той факт, що мед не було передано позивачу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено позовні вимоги відповідно до частини третьої статті 12, частин першої статті 81 ЦПК України, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Голден нектар Україна» 21500 гривень відшкодування.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив спір, однак помилково застосував не ті норми матеріального права, які підлягали застосуванню. Дані обставини у відповідності до вимог пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній його частині.
Апеляційний суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу та частково з доводами апелянта про невірно надану судом першої інстанції правову оцінку заяві виробника, оскільки з огляду на те, що зміст заяви виробника від 30.10.2020 року не містить волевиявлення сторін щодо надання даному правочину сили попереднього договору, тому дана заява є пропозиція (оферта) виробника ОСОБА_1 (односторонній акт) до покупця ТОВ «Голден нектар України» продати мед визначеної категорії, зазначеної ваги та за вказану ним ціну, а тому апеляційний суд вважає за доцільне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок про те, що за правовою природою заява виробника є попереднім договором купівлі-продажу, який щодо способу його оформлення є договором приєднання.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини на підставі положень статей 638 - 645 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За змістом частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 643 ЦК України передбачено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
У справі встановлено, що ТОВ «Голден нектар Україна» прийняло всі умови пропозиції ОСОБА_1 , які були виражені у його заяві виробника від 30 жовтня 2020 року, а тому з моменту отримання відповідачем відповіді позивача про прийняття пропозиції 23 листопада 2020 року договір купівлі-продажу є укладеним.
Відповідь була отримана відповідачем у визначений у заяві виробника строк, що відповідає вимогам статті 643 ЦК України.
При цьому, у заяві - виробника було зазначено об'єкт продажу - продукти бджільництва, їх вид - СО, обсяг 4300 кг, ціна 42/кг. Зазначено терміни продажу - протягом десяти днів з моменту отримання відповіді на пропозицію покупця. Також зазначено дані покупця ТОВ «Голден нектар Україна».
Істотними умовами договору купівлі-продажу є вид товару, його кількість та ціна.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо недостовірності, як доказу заяви виробника від 30.10.2020 року, оскільки приходить висновку, що на підставі даної заяви можливо встановити дійсні обставини справи.
Так, зміст даної заяви містить істотні умови договору, а саме назву та сорт продукту, вагу, ціну та тару, дані виробника, підпис комерційного агента, а також обсяг взятих на себе зобов'язань виробником.
Посилання апелянта, що дана заява не створює жодних правових наслідків для сторін, оскільки від імені ТОВ «Голден нектар Україна» була підписана сторонньою особою ОСОБА_4 , колегія суддів вважає безпідставними з огляду на положення глави 17 ЦК України та наступним схваленням правочину від 30.10.2020 року юридичною особою - ТОВ «Голден нектар України».
Ту обставину, що передання медової продукції не відбулося у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 збільшив вартість продукту відповідач не заперечує, що підтверджує і зміст апеляційної скарги.
Згідно частини другої статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень статей 18, 19 Закону України «Про бджільництво» заготівля та реалізація продуктів бджільництва здійснюється фізичними та юридичними особами відповідно до чинного законодавства.
Вироблені або заготовлені продукти бджільництва з метою їх реалізації підлягають ветеринарно-санітарній експертизі, що здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, враховуючи особливості укладення договору купівлі -продажу продуктів бджільництва - передування отримання висновку/заключення ветеринарно-санітарної експертизи, направлення продукту (мед) на лабораторне дослідження і направлення листа про прийняття пропозиції є діями, що свідчать про прийняття позивачем пропозиції та про укладення договору.
/а. с. 11, 14, 15/
Згідно статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно статті 665 ЦК України якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Умовами договору (заяви виробника) від 30.10.2020 року визначено, що у разі відмови ОСОБА_1 надати продукцію Покупцю, виробник бере на себе зобов'язання сплатити Покупцю відшкодування в розмірі 5 грн/ кг.
Визначаючи суму, що підлягає стягненню, суд першої інстанції вірно визначив її у сумі 21 500 грн., виходячи з розрахунку 4300 (кг) х 5 грн=21500 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що допущені судом першої інстанції порушення щодо застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не вплинули на правильність остаточного правового результату вирішення спору по суті, а тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення в його мотивувальній частині.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Щодо розподілу судових витрат.
Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, а також те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відтак судові витрати, понесені відповідачем по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, слід залишити за відповідачем.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2021 рокузмінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: Т. О. Денишенко
В. П. Рибчинський