Справа № 128/840/21
Провадження № 33/801/422/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.
Доповідач: Медвецький С. К.
20 травня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , військовослужбовця Центрального територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 19 березня 2021 року о 08:35 год на автодорозі «М-21» в смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen В 8», державний номерний знак т5СТ0933 у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння приводився із використанням приладу «Драгер» № 0544 у присутності двох свідків, результат 0,69 %.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
При постановленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що поліцейські порушили порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки він не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, відмовився підписувати протокол та просив поліцейських направити його у медичний заклад для проходження огляду. В огляді на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я йому було відмовлено.
Указує, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення 19 березня 2021 року о 08:35 год на автодорозі «М-21» в смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen В 8», державний номерний знак т5СТ0933 у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810» в присутності двох свідків. Результат тесту позитивний 0,69%. Цим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв'язку із цим при розгляді апеляційної скарги, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, законності та обґрунтованості судового рішення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
До протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими долучено роздруківку із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с.3), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4) слідує, що огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками, такими як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою «Драгер» 6810. Результат позитивний 0,69%.
За змістом ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, то поліцейський мав право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків. Пройшов такий огляд, за результатами якого встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції, п. 6 Порядку, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я після того як водій висловив незгоду на проведення огляду поліцейським або незгоду з його результатами поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є порушенням п. 2.5 Правила дорожнього руху.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що не згоден із результатами огляду на стан сп'яніння та відмовився підписувати роздруківку з результатом огляду й акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Просив направити його для проходження огляду у спеціалізований заклад.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, тому в силу приписів ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції, п. 6 Порядку, працівники поліції зобов'язані були забезпечити ОСОБА_1 проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я.
Указані норми є імперативними, тобто містять обов'язок для працівників поліції.
За змістом ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
У матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, і це, свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Ураховуючи викладене та за відсутності беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 погоджувався з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд дійшов висновку, що працівниками поліції не дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП щодо проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, а відтак ОСОБА_1 не може вважатися таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 , бажаючи пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, пройшов такий огляд у Військо-медичному клінічному центрі Центрального регіону, у якого укладена угода з Комунальним некомерційним підприємством «Центр терапії залежностей «Соціотерапія». Результат огляду: етанол не виявлено.
Тобто, ОСОБА_1 вчинив всі дії направленні на проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, доводи апеляційної скарги про порушення встановленого порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння є обґрунтованими.
У цій справі не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С.К. Медвецький