11 травня 2021 року місто Чернігів
Справа №751/2194/21
Номер провадження2-а/751/60/21
в складі: головуючого - судді Ченцової С.М.
секретаря судового засідання Пожилова О.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - поліцейський роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озере Ростислав Сергійович
розглянувши у спрощеному позовному провадження, без повідомлення сторін, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озереда Ростислава Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.
Адвокат Кулініч К.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАН № 3931928 від 17 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.
Позов мотивовано тим, що 17 березня 2021 року знаходячись на автомобілі марки ГАЗ 3302-114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: вул. Івана Мазепи, 5 у місті Чернігові, до позивача під'їхав наряд патрульної поліції на чолі з Капрал поліції УПП в Чернігівській області Озеред Р.С. Позивач через вимушену зупинку автомобіля, увімкнув аварійну світлову сигналізацію, при цьому не створюючи небезпеки для інших учасників дорожнього руху дотримуючись вимог п. 9.9.а Правил дорожнього руху. Відповідач пояснив, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив Правила дорожнього руху. На підставі встановленого на думку капрала поліції порушення, останнім було винесено оскаржувану постанову та накладено штраф у розмірі 340 грн, який передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП України за порушення п.15.9.и ПДР України, а саме : порушення зупинок - ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Зазначає, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на дорозі, увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, запис якого додається до матеріалів справи. Щодо притягнення до відповідальності п. 15.9.и ПДР України зазначає, що дата розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови серії ЕАН № 3931928 від «17» березня 2021 року вказано 19 год. 38 хв. 27 сек. Натомість, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського № 20210317203748000311 встановлення факту порушення, а саме замір відстані знаходження транспортного засобу позивача від прилеглої території здійснюється на 19 год 40 хв 45 сек. Тобто, встановлення обставин справи, на підставі яких суб'єкту владних повноважень в подальшому визначає склад адміністративного правопорушення здійснено вже після розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови.
Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови серії ЕАН № 3931928 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від «17» березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 Відповідачем було грубо порушено встановлений порядок притягнення до адміністративної відповідальності, а саме, вирішено питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності без встановлення обставин вчинення самого правопорушення. Доказом порушення правил зупинки автомобіля є ВИКЛЮЧНО замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, а не інші дані. Вказана позиція висвітлена у висновках Верховного суд)' України у справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 року. При розгляді справ про порушення правил за ч. 1 ст. 122 КУпАП України обов'язковим є вимірювання дистанції. Відео з нагрудної камери доказом у даному випадку бути не може. Вказана позиція висвітлена у висновках Верховного суду України № 199/1441/17 від 03.06.2020. В сукупності обставин, а також допущення Відповідачем грубого порушення встановленого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Вважає, оскаржувана постанова серії ЕАМ № 3194155 від 26 вересня 2020 року є протиправною та винесена без доказів, які б підтвердили свідомий умисел у порушенні Правил дорожнього руху України, а отже підлягає скасуванню.
11.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив поліцейського роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озереда Р.С. з відео диском правопорушення, в якому відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позову.
Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руку та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам/установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного ляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, 17.03.2021 року о 19 год. 28 хв. в м. Чернігові по вул. І.Мазепи, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 и) ПДР, згідно якого зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Зазначена вимога обумовлена тим, що зупинка транспортного засобу неподалік виїзду з прилеглої території закриває огляд водієві, який здійснює виїзд з прилеглої території, чим створює для нього та інших учасників дорожнього руху небезпечну і непередбачену ситуацію. Пунктом 1.5 ПДР визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Таким чином, Позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідач є уповноваженим працівником підрозділу патрульної служби Національної поліції, проходить службу на посаді поліцейського роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП, має спеціальне звання лейтенант поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, за допомогою показанні» технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» дозволяє поліцейському патрульної поліції використовувати інформацію, отриману із відеотехніки з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху, яка у розумінні ст. 251 КУпАП є доказом по справі.
Як вбачається із відеозаписів зроблених на місці події, поліцейські рухаючись по вул. І.Мазепи, що в м. Чернігові, виявили транспортний засіб ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив зупинку біля виїзду із прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 и) ПДР. Також, на відео зафіксовано, що поліцейський здійснив замір відстані транспортного засобу Позивача від прилеглої території, який дорівнював 2,5 метри, що свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території та вчинив правопорушення, передбачене ч. І ст. 122 КУпАП.
Таким чином, поліцейський, виявивши порушення Правил дорожнього руху, вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, виніс постанову серп ЕАН № 3931928 від 17.03.2021 року, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У позовній заяві, Позивач не заперечує, що здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, втім вказує, що увімкнув аварійну світлову сигналізацію через, нібито, вимушену зупинку.
Разом з тим, увімкнення аварійної світлової сигналізації не звільняє водія від обов'язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху. У позові ОСОБА_1 не зазначає у зв'язку із чим була здійснена вимушена зупинка.
Втім, причину такої зупинки можна встановити з відеозаписів, на яких зафіксовано, що поліцейський, підійшовши до водія ОСОБА_1 , повідомив йому про виявлене правопорушення, а водій, у свою чергу, не заперечуючи, що здійснив зупинку з порушенням Правил дорожнього руху, аргументував це тим, що йому, нібито, «було потрібно закинути велосипед» (00 хв. 23 сек. - 00 хв. 25 сек. відеозапису «20210317204354000332»), що не є підставою для порушення Правил дорожнього руху та не є «вимушеною зупинкою» у розумінні визначення наведеного у п. 1.10 ПДР.
Перелік підстав за яких дозволено вимушену зупинку є вичерпним та зупинка з метою «закинути велосипед», що по своїй суті є завантаження вантажу - не відноситься до таких підстав та не дозволяє водію відступити від вимог п. 15.9 и) ПДР. Верховний Суд у своїй постанові по справі № 524/10050/16-а від 04,06,2020 року також вказав, що перелік підстав для вимушеної зупинки є вичерпним.
Окрім того, необґрунтованими є твердження Позивача, щодо неточностей у зазначенні часу в оскаржуваній постанові. Так, вказана обставина жодним чином не усуває факту порушення позивачем вимог п. 15.9 и) ПДР, оскільки ніяк не впливає ані на факт вчинення порушення, ані на його суть, ані на його кваліфікацію та ніяк не може свідчити про безпідставність притягнення Позивача до відповідальності. Вказані обставини носять лише формальний характер та не спростовують доведеність вчинення Позивачем адміністративного правопорушення і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Вказує, що у даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Відповідач вважає, що всі зауваження ОСОБА_1 , як підстави для скасування оскаржуваної постанови, викладені в позові, не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер та свідчать про намагання Позивача уникнути адміністративної відповідальності. Вважає, постанова серії ЕАН № 3931928 від 17.03.2021 відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.04.2020 року справу прийнято до рогляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 17.03.2021 року поліцейським 2 роти капралом поліції УПП в Чернігівській області Озеред Р.С. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3931928, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 17.03.2021 року о 19:28:43 у с. Старий Білоус по вул. Івана Мазепи, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 и «Порушення зупинок ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місті виїзду» (а.с.10).
У даній постанові зазначено місце розгляду справи - АДРЕСА_1 ; час та місце скоєння правопорушення - 17.03.2021 19:28:43, АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Старобілоуського старостинського округу № 7 Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області від 06.05.2021 року № 7-59, наданої на адвокатський запит, вулиця Івана Мазепи у с. Старий Білоус відсутня.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 15.9 и ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У п. 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.15.9 и ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно КУпАП.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем надано диск з відеозаписом.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 17.03.2021 року о 19:28:43 у м. Чернігові, по вул. Івана Мазепи, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 та здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 и ПДР України. Також, на відео зафіксовано, що поліцейський здійснив замір відстані транспортного засобу від прилеглої території, який дорівнював 2,56 метри, що свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.
У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається із постанови серії ЕАН № 3931928 від 17.03.2021 року поліцейським зазначено місце вчинення правопорушення та місце розгляду справи - АДРЕСА_1 , проте із оглянутого відеозапису, адміністративного позову та відзиву вбачається, що місце вчинення та місце розгляду справи - місто Чернігів, вулиця Івана Мазепи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова поліцейського 2 роти капрала поліції УПП в Чернігівській області Озеред Р.С. від 17.03.2021 року стосовно ОСОБА_1 винесена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України).
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, проаналізувавши та оцінивши вищевикладені обставини з врахуванням норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Правилами дорожнього руху, Законом України «Про дорожній рух України», статтями 2, 9, 33-34, 122, 247, 251, 252, 256, 258, 283, 289 КУпАП, статтями 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озереда Ростислава Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3931928 від 17 березня 2021 року, винесену поліцейським роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озередом Ростиславом Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: поліцейський роти № 2 БУПП в Чернігівській області Озеред Ростислав Сергійович (14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 66)
Суддя С. М. Ченцова