Справа № 750/1404/14
Провадження № 6/750/146/21
20 травня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
за участю представника заявника - ОСОБА_1 ,
представника боржника - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі № 750/1404/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,
ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2014 року у справі № 750/1404/14 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в сумі 37003,59 доларів США, що еквівалентно 295769 грн. 71 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовано заяву тим, що сума боргу за виконавчим документом в повному обсязі в сумі 295769 грн. 71 коп. сплачена заявником, що підтверджується квитанцією № 0.0.1791429857.1 від 05.08.2020. Також, відповідно до квитанції № 0.0.1791423649.1 від 05.08.2020 заявником сплачено виконавчий збір в сумі 30256 грн. 51 коп.
Представник заявника у судовому засіданні підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити.
Представник боржника ОСОБА_5 - адвокат Лєсков В.О. у судовому засіданні підтрима подану заяву.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення повідомлялись у встановленому законом порядку.
Враховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 432 ЦПК України, заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню має бути розглянута судом в десятиденний строк з дня її надходження, а також те, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд ухвалив розглянути заяви за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2014 року у справі № 750/1404/14 стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в сумі 37003,59 доларів США, що еквівалентно 295769 грн. 71 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по 985 грн. 90 коп. з кожного у відшкодування витрат по сплаті судового збору (т. 1 а.с. 110-112).
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2014 року набрало законної сили, сторонами не оскаржувалось.
На виконання вказаного рішення суду стягувачу були видані виконавчі листи.
Постановою старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Данілевського О.М. від 28 липня 2014 року ВП № 44132273 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 750/1404/14 (2/750/807/14) від 27.06.2014 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 295769 грн. 71 коп. (т. 2 а.с. 19).
Відповідно до копії листа Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 19.21-16/105086 від 02.12.2020 на депозитний рахунок відділу від боржника ОСОБА_3 надійшли кошти в розмірі, необхідному для сплати боргу згідно виконавчого документа, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Платіжним дорученням від 10.08.2020 кошти у розмірі 295769 грн. 71 коп. було перераховано на рахунок АТ «УкрСиббанк» (р/р НОМЕР_1 ) та 11.08.2020 державним виконавцем, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі сплатою боргу. 12.08.2020 за вих. № 71703 копію зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження рекомендованою поштовою кореспонденцією направлено на адресу АТ «УкрСиббанк», зазначену в заяві про відкриття виконавчого провадження, а саме: вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8, пов. 6, оф. 32, м. Київ, яка отримана банком 14.08.2020 (т. 2 а.с. 20).
Факт оплати ОСОБА_3 вказаних сум підтверджується також копіями квитанцій, відповідно до яких боржник сплатила на рахунок Деснянського ВДВС ЧМУЮ в Чернігівській області (правонаступником якого є Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)) 295769 грн. 71 коп. (суму зобов'язання за виконавчим листом - квитанція № 0.0.1791429857.1 від 05.08.2020); 30256 грн. 51 коп. (виконавчий збір - квитанція № 0.0.1791423649.1 від 05.08.2020); 985 грн. 90 коп. (судовий збір - квитанція № 0.0.1791421360.1 від 05.08.2020) (т. 2 а.с. 31).
Таким чином, боржник, сплативши всю суми заборгованості в гривнях згідно рішення суду, надала державному виконавцю підтвердження сплати заборгованості в розмірі 295769 грн. 71 коп., а державний виконавець виніс відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48399269 від 11.08.2020. Виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) (т. 2 а.с. 23, 25).
Як зазначила у судовому засіданні представник заявника, законність постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 48399269 оскаржувалась стягувачем у судовому порядку.
Так, відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11176/20 від 09 грудня 2020 року, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулось до суду зі скаргою на дії Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просило визнати дії Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо винесення постанови від 11.08.2020 про закінчення виконавчого провадження № 48399378 неправомірними, скасувати постанову від 11.08.2020 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) провести виконавчі дії задля примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 750/1404/14.
Вказану скарги було залишено без розгляду та повернуто заявнику, у зв'язку з пропущенням заявником десятиденного строку на оскарження дій державного виконавця.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.03.2021 у справі № 750/11176/20 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11176/20 від 09 грудня 2020 року залишено без змін.
09 листопада 2020 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» повторно пред'явило на виконання виконавчий лист № 750/1404/14 (2/750/807/14) від 27.06.2014 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором, на підставі чого 30 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Качурою В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63631281 з виконання вказаного виконавчого листа за яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в сумі 37003,59 доларів США, що еквівалентно 295769 грн. 71 коп. (т. 2 а.с. 30).
Щодо наявності у стягувача оригіналу виконавчого документа, який виконаний боржником, без відмітки про його виконання, заявник зазначає, що виконавче провадження № 48399378 було завершено 27.10.2015 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) та передано до архіву. Відповідно і виконавчий лист було повернуто стягувачеві без виконання.
При цьому, заява стягувача про відкриття виконавчого провадження та інші документи, що перебували в матеріалах вказаного виконавчого провадження до 27.10.2015, були знищені у зв'язку із закінченням трирічного терміну зберігання матеріалів завершеного виконавчого провадження, що підтверджується копією листа Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 19.21-16/107431 від 11.12.2020 (т. 2 а.с. 21).
Також, із вказаного листа вбачається, що виконавче провадження № 48399378 було завершено 27.10.2015 та передано до архіву, а в подальшому постанова про закінчення виконавчого провадження була скасована постановою начальника відділу від 10.08.2020, у зв'язку зі сплатою боржником заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та матеріали виконавчого провадження відновлено на підставі наявних в АСВП відомостей (т. 2 а.с. 21).
Таким чином, матеріали виконавчого провадження № 48399378 були знищені у зв'язку із закінченням трирічного терміну зберігання матеріалів завершеного виконавчого провадження, потім відновлені за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження у зв'язку зі сплатою боржником заборгованості по спірному виконавчому листу (зарахування коштів на рахунок ДВС), та відповідно таке виконавче провадження було закінчено у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті, виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що, ухвалюючи рішення у справі, суд визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ.
Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і і порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене в грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Згідно з положеннями частини 1 та 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, судом встановлено, що на даний час на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 750/1404/14 (2/750/807/14) від 27.06.2014, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_3 зверталася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 30.11.2020 про відкриття виконавчого провадження.
Проте, ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 січня 2021 року, яка набрала законної сили, у задоволенні скарги було відмовлено, оскільки суд прийшов до висновку, що судове рішення у повному обсязі виконано не було.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Оскільки рішення суду про стягнення заборгованості у повному обсязі не виконано, а тому підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню суд не знаходить.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню в справі № 750/1404/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.П. Рахманкулова