Справа № 766/7984/21
н/п 2-з/766/286/21
20.05.2021р. Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., розглянувши матеріали заяви Херсонської міської ради про забезпечення позову,-
Заявник звернувся до суду із даною заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення, а саме: накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 ; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам праві на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що в провадженні суду перебуває справа за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання спадщини відумерлою. Зазначено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020230000000453, розпочатого за фактом придбання права на об'єкт нерухомості шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, за ч. 3 ст. 190 КК України.
Також зазначено, що дублікат договору Виданий ОСОБА_1 - безпідставно, угода купівлі-продажу нічим не підтверджена. Враховуючи, що відсутні спадкоємці, спадщина є відумерлою й переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. У випадку невжиття заходів забезпечення позову, відповідач зможе здійснити будь-які дії щодо нерухомого майна - предмета позову.
Відповідно до реєстру передачі справ та матеріалів судді передано заяву 18.05.2021 року.
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява Херсонської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрації прав та їх обтяжень, визнання спадщини відумерлою. Питання про відкриття провадження ще не вирішено.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які
гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних
вимог, що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів».
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55351133 від 26.11.2020..
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 17.02.2021 року за № 614/5 - скасовано рішення від 26.11.2020 року № 55351133, прийняте державним реєстратором.
Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Із змісту заяви вбачається, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, яке є предметом позову.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Так, ч.1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України).
Згідно з ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги факт наявності спору між сторонами, суд дійшов висновку, що вид забезпечення позову, зазначений в заяві є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав для обґрунтованого припущення вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Крім того, обраний заявником даний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягає частковому задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Роз'яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355, п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд,-
Заяву Херсонської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов у справі № 799/7984/21:
-накласти арешт на квартиру квартиру АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване за ОСОБА_1 ;
-заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам праві на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити заявнику, що у разі неподання ним відповідної позовної заяви протягом десяти днів, згідно з вимогами частини 4 ст. 152 цього Кодексу, заходи забезпечення позову, вжиті судом будуть скасовані.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяІ. Ю. Зуб