Справа № 766/17955/18
н/п 2/766/7181/21
29 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 6944,61 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 08.04.2013 року було підписано пропозицію укласти договори (оферта) №GP-4398147. У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 30.07.2018 року банком нараховано заборгованість у розмірі 6944,61 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4072,88 грн., заборгованості за процентами у розмірі 0,01 грн., заборгованості за комісією у розмірі 2871,72 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням суду від 20.08.2019 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-4398147 від 08.04.2013 року в розмірі 6944,61 грн. та судові витрати судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень.
Ухвалою суду від 11.12.2019 року заочне рішення за цивільною справою №766/17955/18 від 20.08.2019 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасовано та справу призначити до розгляду за правилами загального провадження до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 02.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення повістки.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідач в заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що 13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис за №1868 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17254,08 грн. Відповідно до зазначеного виконавчого напису стягнення заборгованість проводиться за кредитним договором №GP-4398147 від 08.04.2013 року та складає 17254,08 грн., в тому числі: 9594,35 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7657,92 грн. - прострочена заборгованість за комісією та 1,81 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.10.2016 року по 02.10.2017 року. 13.12.2017 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. виконавчого округу Херсонської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №55371838) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості у сумі 17254,08 грн. на підставі виконавчого напису №1868, виданого 13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 21.12.2017 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника. 04.10.2018 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку з повним та фактичним виконанням, тобто стягнення боргу в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 08.04.2013 року було підписано пропозицію укласти договори (оферта) №GP-4398147. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 19942,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 6,99 % річних строком користування 36 місяців по 08.04.2016 року.
Станом на 30.07.2018 року банком нараховано заборгованість у розмірі 6944,61 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4072,88 грн., заборгованості за процентами у розмірі 0,01 грн., заборгованості за комісією у розмірі 2871,72 грн.
13.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис за №1868 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17254,08 грн. Відповідно до зазначеного виконавчого напису стягнення заборгованість проводиться за кредитним договором №GP-4398147 від 08.04.2013 року та складає 17254,08 грн., в тому числі: 9594,35 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7657,92 грн. - прострочена заборгованість за комісією та 1,81 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.10.2016 року по 02.10.2017 року. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, ПАТ «Перший український міжнародний банк» в розмірі 400,00 грн., які підлягають стягнення з боржника на користь стягувача.
13.12.2017 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. виконавчого округу Херсонської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №55371838) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості у сумі 17254,08 грн. на підставі виконавчого напису №1868, виданого
21.12.2017 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника.
04.10.2018 року приватним виконавцем Пирожком Є.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку з повним та фактичним виконанням, тобто стягнення боргу в повному обсязі.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи аргументи, викладені в позові та в письмових поясненнях відповідача, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно приписів статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.
Суд у відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог, що не позбавляє позивача на звернення до суду з іншими не охопленими цим позовом вимогами, виходячи з того, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність виконавчого напису про стягнення коштів з відповідача, хоча і не позбавляє права кредитора на отримання своїх коштів, однак позивач повинен довести неналежне виконання зобов'язання. А також надати докази на підтвердження того, що зобов'язання не було виконано за виконавчим написом.
Відомостей в підтвердження визнання виконавчого напису №1868 від 13.10.2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни таким, що не підлягає виконанню матеріали справи не містять, а тому стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №GP-4398147 від 08.04.2013 року призведе до подвійного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на підставі одного і того ж договору.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити згідно ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст.16,18 ЦК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І. Майдан