Справа № 766/10882/17
н/п 2/766/6073/21
29 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтували тим, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності позивачам, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.12.2001 року, виданого житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого об'єднання, за розпорядженням від 24.12.2001 року №3368. Правовстановлюючий документ, за яким позивачі набули права спільної власності на квартиру, 14.02.2002 року був зареєстрований в Херсонському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №151, за реєстровим номером 59316. Окрім позивачів, в квартирі 29.05.2013 року була зареєстрована дружина, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідач по справі, а в 2014 році вселилася до квартири. Шлюбні стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не склалися, і в листопаді 2014 року останні їх припинили. На початку 2015 року відповідач забрала зі спірної квартири всі належні їй речі та майно, та пішла з квартири, пообіцявши знятися з реєстраційного обліку. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2016 року, яке набрало законної сили 05.07.2016 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був розірваний. На початку червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Дніпровський» за перерахунком комунальних платежів, де їй стало відомо, що ще 20.09.2016 року в спірній квартирі, окрім відповідача, зареєстрований її син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений від іншого чоловіка. Реєстрація дитини була здійснена без згоди співвласників житла і без їхнього відома. Відповідач не проживає в квартирі з 2015 року, як і її син ОСОБА_5 . Відповідач виселився з квартири добровільно. У зв'язку з викладеним, позивачі просили визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинською В.Е. від 24.07.2017 року відкрито провадження у справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2019 року вказану цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.
Ухвалою судді Майдан С.І. від 02.05.2019 року прийнято вказану справу до провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 20.09.2019 року закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом в частині заявлених ОСОБА_6 позовних вимог до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
Ухвалою суду від 21.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 29.04.2021 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Надали згоду на ухвалення заочного рішення. В останнє судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Позивач ОСОБА_3 та представник позивачів надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, наполягали на задоволенні позовних вимог. Надали згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації відповідача та розміщення оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заперечували проти задоволення позовних вимог стосовно малолітнього ОСОБА_5 та підтримали висновок від 18.03.2021 року.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно актового запису про укладення шлюбу №1405, зробленого 30.11.1979 року міськвідділом РАЦС м.Херсона, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 30.11.1979 року укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_8 .
Згідно актового запису про народження №3476, зробленого 04.09.1980 року міським відділом РАЦС м.Херсона, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Згідно актового запису про народження №860, зробленого 21.09.1983 року Дніпровським РАЦС м.Херсона, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.12.2001 року, виданого житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого об'єднання, за розпорядженням від 24.12.2001 року №3368, квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .
Відповідно до особистого рахунку № НОМЕР_1 КП «Дніпровський» в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2016 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , 21.05.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні, запис в актовій книзі №194, розірвано.
Відповідно до акту КП «Дніпровський» від 15.06.2017 року в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані шість осіб, але дві особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в квартирі не проживають довгий час (так як знаходяться в розірваному шлюбі).
Згідно актового запису про смерть №710, складеного 17.07.2018 року Дніпровським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.01.2019 року, посвідченого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , є його дружина, ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток у спадщині, від яких відмовилися діти спадкодавця ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: ј частки в праві власності на однокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №152504432 від 14.01.2019 року.
Згідно висновку Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради від 18.03.2021 року №2-42/616, виконавчий комітет Дніпровської районної у місті Херсоні ради, як орган опіки та піклування заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та інших стосовно визнання малолітньої дитини ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили факт непроживання відповідача без поважних причин понад 1 рік в житловому приміщенні, яке належить позивачам.
Згідно ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У силу ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи зазначене, суд вважає позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав, зазначених в ч.2 ст.405 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», оскільки встановлено відсутність ОСОБА_4 понад встановлений законом строк у спірному жилому приміщенні без поважних на те причин.
Щодо вимог в частині визнання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 СК України).
Частиною другою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що малолітня не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт його непроживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення його права користування цим житлом.
Через свій вік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може самостійно обирати місце проживання, тому факт його непроживання у спірній квартирі зумовлений поважними причинами і не є підставою для позбавлення дитини права користування житлом.
Враховуючи вище встановлені судом обставини та вказані норми, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині визнання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 141, 158, 259, 263-265, 280-284, 355 ЦПК України, ст.ст.316, 319, 383, 391, 405 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визнання особи такою, що втратила право користування житломзадовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І.Майдан