662/2535/20
2/662/177/2021
19 травня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі головуючого судді - Добрострой О. С.
за участю секретаря судового засідання - Овсяннікової Т.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися та одноразової грошової допомоги після укладання контракту,
В провадженні Новотроїцького районного суд перебуває цивільна справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися та одноразової грошової допомоги після укладання контракту
Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30.12.2020 року відкрито провадження в справі та справу призначено до підготовчого засідання.
В підготовче судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. В порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби
За змістом частини першої статті 1 Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
З наявних у справі та досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 28.08.2019 року по 10.02.2020 року перебував на військовій службі за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та був звільнений з військової служби за контрактом за невиконання умов контракту та направлений на строкову військову сліжбу.
Предметом даного позову є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відшкодування вартості майна, строк експлуатації якого не закінчився, в сумі 10626,58 грн. та відшкодування заборгованості за надану одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту в розмірі 4619,55 грн.
Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді військовослужбовця, що відноситься до публічної служби, отримав одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту та предмети речового майна, строки носіння якого не закінчилися на час звільнення з військової служби за контрактом, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Верховного Суду від 28 травня 2020 року по справі №686/31246/19.
Крім того, у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби.
Викладене підтверджується висновком про застосування норми права, що викладений в постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № 818/1688/16, провадження № 11-892апп18.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Таким чином, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді військовослужбовця, що відноситься до публічної служби, отримав предмети речового майна та одноразову грошову допомогу після укладання контракту, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 200, 255, 353 ЦПК України, -
Провадження у цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися та одноразової грошової допомоги після укладання контракту - закрити.
Роз'яснити позивачу, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Новотроїцького районного суду
Херсонської області Добрострой О. С .