донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.08.2006 р. справа №6/178
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Стойки О.В., Шевкової Т.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Резниченко О.А.,
від відповідача:
Герасимова Н.О. (довіреність №1-1225 від 30.12.2005р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Восточний Мост" м.Донецьк
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
15.06.2006 року
по справі
№6/178
за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Восточний Мост" м.Донецьк
до
Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк
про
стягнення 39888грн.56коп.
У травні 2006року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Восточний Мост» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк основного боргу у сумі 27500грн., пені у сумі 8195грн., штрафу у сумі 1925грн. прямих збитків спричинених інфляцією у сумі 1595грн. та 3% річних у сумі 673 грн.56коп. відповідно до договору купівлі-продажу №321/05 від 06.07.2005року (всього 39888грн.56коп.)
Рішенням від 15 червня 2006року господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача основний борг у сумі 27500грн., 3% річних у сумі 169грн.52коп., витрати по сплаті держмита у сумі 276грн.70коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 81грн.85коп. В решті частині позову, про стягнення пені у сумі 8195грн., штрафу у сумі 1925грн., прямих збитків спричинених інфляцією у сумі 1595грн., відмовив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Восточний Мост» м.Донецьк з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні пені у сумі 8195грн., штрафу у сумі 1925грн., прямих збитків спричинених інфляцією у сумі 1595грн. та стягнення річних у сумі 169грн.52коп. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, а також судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: статті 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідач вважає рішення суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі статтею 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь і справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке:
Між сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Восточний Мост» м.Донецьк (позивач) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк (відповідач) 06 липня 2005року укладений договір купівлі-продажу №321/05 від 06.07.2005року, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити на адресу відповідача товар, у асортименті, кількості, за цінами та у термін, оговорених у специфікаціях, які є його невід'ємними частинами, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.
Даний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу і підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписами пункту 3.1 договору передбачено, що постачання продукції здійснюється в 10-денний термін з дня надходження 100% передплати на рахунок постачальника.
Відповідно до статей 525,526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як з'ясовано господарським судом, позивач у порушення умов договору не дочекавшись попередньої оплати, 27 липня 2005року здійснив поставку продукції, насос ЦНС 300-360 вартістю 27500грн., що підтверджується накладною №74 від 27.07.2005р. (а.с.13) та довіреністю серії ТМЦ №940392 від 27.07.2005р. (а.с.14).
Оскільки договором передбачена 100% передплата, а строк для проведення розрахунків за поставлений товар не встановлений ані угодою сторін, ані законом, то це зумовлює застосування ст.530 Цивільного кодексу України.
Не визначення строку виконання боржником зобов'язання, зумовлює право кредитора (позивача) вимагати його виконання в будь-який час. (ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України). Така вимога про оплату боргу була направлена відповідачу шляхом пред'явлення претензії №3-89/06 від 03.03.2006року (а.с.19-20), яка була отримана відповідачем 07.03.2006року (а.с.11).
За таких обставин та враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення суми боргу 27500грн. у повному обсязі.
Одним з основних принципів господарських відносин, який виник із звичаїв ділового обороту, є належне виконання зобов'язань до умов договору та чинного законодавства.
Так, відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Однієї з таких мір відповідальності, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, є інфляційні і 3% річних., оскільки відповідно до вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено, що право позивача на отримання винагороди виникло з моменту пред'явлення претензії, а тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних правомірно задоволені судом у сумі 169грн.52коп.
Щодо стягнення індексу інфляції, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову, оскільки індекс інфляції, як захід відповідальності, нараховується на суму боргового зобов'язання. При цьому, самий індекс інфляції є величиною, що визначається кожного місяця, і як слід, розрахунок суми коштів, які підлягають стягненню за прострочення виконання грошових зобов'язань, проводиться за кожний місяць (період) існування боргових зобов'язань. У випадку, коли індекс інфляції визначений у певний період як 100% і менш, то сума прострочених зобов'язань з урахуванням індексу інфляції, дорівнює самої сумі зобов'язань або становить меншу суму ніж самі зобов'язання. Тобто, в такий період для боржника не настає відповідальності взагалі. В даному випадку, заборгованість встановлена з моменту пред'явлення претензії. Отже, у квітні 2006року (повний місяць), відповідно даним Державного комітету статистики України, індекс інфляції складав 99,6%, який не може, з урахування вищевказаного, бути застосований при його нарахуванні. Таким чином, господарський суд правомірно відмовив у задоволені інфляційних.
Водночас, одним із позовних вимог було стягнення пені у сумі 8195грн. та штрафу у сумі 1925грн. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також правомірно відмовлено, оскільки відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором. Як вбачається із умов договору, розділом 8, пункт 8.1, передбачена відповідальність сторін, у випадку затримки поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день затримки на момент сплати, за затримку більше 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Отже, договором встановлена відповідальність у вигляді штрафу та пені у випадку затримки поставки, а не за прострочку оплати, як вимагає позивач.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, а тому підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Восточний Мост» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2006року залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2006року залишити без змін.
Головуючий Дзюба О.М.
Судді: Стойка О.В.
Шевкова Т.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС