Справа № 466/1607/20
22 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі :
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення цивільних позовів ,-
В процесі проведення підготовчого розгляду у кримінальному провадженні № 12019140090001748 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було пред'явлено цивільні позови про відшкодування шкоди, спричиненогї злочином. Протокольною ухвалою суду від 15.02.2021 р. вказані цивільні позови були прийняті до розгляду в данному судовому провадженні. 03.03.2021 до суду поступило клопотання захисниа обвинувачених, який просить постановити ухвалу, якою визнати неподаними цивільні позови та повернути їх потерпілим. Свої вимоги мотивує тим, що в порушення вимог ст. 175 ЦПК України у тексті позовних заяв позивачі не зазначили поштовий індекс сторі, реєстраційний номер облікової картки платника податків,офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору ; попередній ( орієнтований ) розрахунок суми судових витрат позивачів , підтвердження позивача про те, що ними не подано іншого позову до тих же відповідачів, з тим самим предметом і з тих же підстав та не вказано підстави звільнення позивачів від сплати судового збору.
Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленного клопотання суд приходить до наступного висновку.
Згідно норм ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Завданнями кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження,що врегульовано ст. 2 КПК України.
Частиною 3 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України). Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
ЦПК України, зокрема, ст. 1 , визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства . Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлено ряд вимог до форми та змісту позовної заяви. Недотримання цих вимог може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення у порядку, передбаченому частинами 1-3 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки ЦПК України встановлює порядок здійснення виключно цивільного судочинства, вимоги до форми і змісту позовної заяви, які пред'являються у порядку цивільного судочинства, мають застосовуватись з урахуванням специфіки кримінального провадження та не повинні суперечити засадам кримінального судочинства. Головний обов'язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод, тому вся діяльність осіб, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення прав і законних інтересів учасників цього провадження, і насамперед потерпілого (цивільного позивача).
На відміну від цивільного судочинства, де обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), у кримінальному провадженні, доказування цих обставин, у тому числі, факту завдання шкоди кримінальним правопорушенням, особи, яка її завдала, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (ст. 92 КПК України), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.
На думку суду, метою вимоги закону стосовно зазначення у позовній заяві поштових індексів, електронних адрес сторін є виключно забезпечення можливості направлення учасникам справи судових викликів та повідомлень про дату, час та місце судового засідання. Проте, не зазначення у позові цієї інформації не може бути перешкодою в реалізації права на доступ до суду.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, зазначається у позові лише тоді, коли позивач просить їх стягнути з іншої сторони. Однак, у позові потерпілих не ставиться така вимога. Оскільки позов подано в ході підготовчого розгляду кримінального провадження, то всім учасникам відомі і підстави звільнення позивачів від сплати судового збору .
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Як зазначалося вище, статтями 21, 61 та 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди гарантується право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Отже, зважаючи на це, не зазначення позивачем у позовній заяві інформації про те, що ним не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, на думку суду не перешкоджає розгляду цивільного позову, пред'явленого у рамках кримінального провадження.
Крім того, як зазначалось вище, ухвалою суду від 15.02.2021 р. позови потерпілих прийняті до розгляду у даному судовому провадженні. Оскільки у суду не було підстав для залишення таких без руху, то відсутні і підстави в порядку ст. 185 ЦПК України, на яку покликається заявник, для визнання їх неподаними та повернення цивільним позивачам.
Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що немає підстав для задоволення клопотання захисника обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 261 ЦПК України, с ст. 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 до обвинувачених за ч. 2ст. 296 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди , отриманої внаслідок кримінального правопорушення та цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 до обвинувачених за ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди , отриманої внаслідок кримінального правопорушення - відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2021 року.
Суддя ОСОБА_1