465/3541/21
2-з/465/164/21
про забезпечення позову
"19" травня 2021 р. м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.,
при секретарі Беркій Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилась спадщина до складу якої увійшла ј частка в квартирі АДРЕСА_2 . З метою прийняття спадщини після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, вона звернулася до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори. За результатами звернення державним нотаріусом Бобеляк Тетяною Володимирівною було заведено спадкову справу. Після прийняття спадщини, з об'єктивних причин, довелось відкласти процесс оформлення спадкових прав, а саме отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, звернувшись 17 травня 2021 року до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після смерті батька, заявнику стало відомо, що Свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме ј частку в квартирі АДРЕСА_2 , отримала мати батька заявника - ОСОБА_3 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 256808468 від 17 травня 2021 року квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності: батькові заявника - ОСОБА_2 , його матері - ОСОБА_3 , тітці заявника - ОСОБА_4 , та її сину - ОСОБА_5 . Право власності на дану квартиру зареєстровано 26 березня 2003 року на підставі Свідоцтва про право власності від 06 лютого 2003 року, виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради на підставі Розпорядження № 98 від 06.02.2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявника - ОСОБА_3 . 25 листопада 2016 року за ОСОБА_3 (тобто після її смерті) зареєстровано право власності на ј частку у вказаній квартирі на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 17.11.2010р. № 4170, яке видано після смерті батька заявника, що додатково підтверджується відповіддю П'ятої Львівської державної нотаріальної контори № 805/02-14 від 17.05.2021 року. Належну частку в квартирі ОСОБА_3 , а саме Ѕ, успадкувала її донька (тітка заявника) ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2226 від 05.12.2016 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. (дата реєстрації 05.12.2016р.). 14 грудня 2016 року дана квартира була відчужена ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. за реєстровим № 2278 Товариству з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна».
Таким чином, незважаючи на те, що заявником у строки, визначені законом, прийнято спадщину після смерті батька, шляхом подання відповідної заяви, П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою було видано бабусі заявника Свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно, тим самим позбавлено заявника права на спадкування та оформлення спадкових прав.
Оскільки, сторонам договору відомо, що заявник дізналась про позбавлення її права на спадкування і наявність наміру оскаржити як свідоцтва про право на спадщину, так і договір купівлі-продажу, останні зможуть відчужити спірну квартиру, як наслідок це ускладнить поновлення порушених прав - прав на спадкування, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду з позовними вимогами про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також договору купівлі-продажу квартири від 14.12.2016 р., укладеного з ТзОВ "Бодмін -Україна". Підтвердженням цього є те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відчужили вказану квартиру. А тому, є необхідність звернутися до суду до пред'явлення позову із заявою про забезпечення позову. Для підготовки та подачі позову необхідно витребувати копію спадкової справи, документів на підставі якого укладався договір купівлі-продажу. Однак, за цей час спірна квартира може бути відчужена, а тому є необхідність в подачі заяви про забезпечення позову саме до подання позову.
Зважаючи на вищевикладене, просить забезпечити позов шляхом встановлення заборони суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти дії щодо державної реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та у будь-який спосіб вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1101410146101); заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бодмін - Україна» (код ЄДРПОУ 32162384) вчиняти будь-які дії щодо продажу, дарування, міни, звернення стягнення, реалізації, відчуження та зміни власника квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1101410146101).
Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява позивача про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв'язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріальноправових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 24.10.2018 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 5220.
ОСОБА_1 28.01.20005 року звернулася в П'яту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.
28.01.2005 року ОСОБА_6 подано заяву про відмову від належної їй частки спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Згідно відповіді П'ятої Львівської державної нотаріальної контори від 17.05.2021 року № 805/02-14, 17.11.2010 року за реєстрованим номером № 4170 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я матері спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданих заявником, слідує, що на підставі вказаного свідоцтва 25.11.2016 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 . Також 05.12.2016 року зареєстровано право власності на цю ж квартиру за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2226 від 05.12.2016 року.
У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.05.2021 року 14.12.2016 року у відповідності до договору купівлі-продажу квартири номер 2278 право власності на квартиру АДРЕСА_2 перейшло до ТОВ «Бодмін-Україна».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бодмін - Україна» відчужувати квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1101410146101), оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Також суд вважає, що загроза відчуження відповідачем спірного майна є цілком ймовірною, оскільки це майно (квартира) буде предметом спору у справі, а крім того, з доказів, наданих заявником, слідує, що спірна квартира потенційними відповідачами 14.12.2016 року була відчужена фактично одразу після оформлення права на спадщину, яке оспорюється заявником.
Разом із тим, стосовно вимоги позивача про заборону суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти дії щодо державної реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та у будь-який спосіб вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1101410146101) суд зазначає, що така до задоволення не підлягає, адже накладення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бодмін - Україна» відчужувати квартиру АДРЕСА_2 є достатнім та співмірним заходом забезпечення і таким, що прийнятий з урахуванням співвідношення прав (інтересів) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а уразі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-153, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Бодмін - Україна» (м. Київ, вул. Котарбінського Вільгельма, 17/73, код ЄДРПОУ - 32162384) відчужувати квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1101410146101).
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що позовна заява має бути подана до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Величко О.В.