Справа №463/5521/21
Провадження №1-кс/463/3364/21
19 травня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та про зобов'язання до вчинення дій, -
до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій.
Скаргу мотивує тим, що ним 29 квітня 2021 року було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 за ч.2 ст.382 КК України. Однак, у визначені в ст.214 КПК України строки заяву не зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та не повідомлено заявника про реєстрацію.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, додатково пояснив, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.12.2020р. було зобов'язано уповноважену особу Львівської обласної прокуратури розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 09.12.2020р. про вчинення кримінального правопорушення, подану заявником в порядку ст.214 КПК України. Однак, така не була виконана, а натомість було скеровано лист від 22.04.2021р. Вважає, що оскільки не було виконано вказану ухвалу слідчого судді має місце вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
В той же час на адресу суду надійшли письмові заперечення начальника першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_5 , у яких зазначає, що твердження в частині невиконання ухвали слідчого судді, а відтак вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КПК України, не підтверджуються (спростовуються) об'єктивними даними, а саме долученими до заяви копіями документів.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
З наведених положень вбачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 скерував до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 за ч.2 ст.382 КК України, датовану 29 квітня 2021 року.
Частина 1, 2 ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із змісту заяви про злочин поданої скаржником, такий вважає, що виконувачем обовязків начальника управління процесуального керівництва у кримналдьних провадженнях слідчих ТУ ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 вчинено злочин передбачений ч.2 ст.382 КК України, що полягає у невиконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.12.2020р. у справі №461/10918/20.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.12.2020р. у справі №461/10918/20 зобов'язано уповноважену особу Львівської обласної прокуратури розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 09.12.2020р. про вчинення кримінального правопорушення, подану заявником в порядку ст.214 КПК України та повідомити заявника про прийняте рішення.
Стаття 382 КК України передбачає відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
В той же час, як вбачається із долученого листа Львівської обласної прокуратуривід 22.04.2021р., адресованого ОСОБА_3 в такому вказано, що - «Установлено, що Ваша заява від 09.12.2020 скерована 23.12.2020 Львівською обласною прокуратурою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, для розгляду в порядку ст. 214 КПК України, про що Вас повідомлено встановленим порядком.
У подальшому, 28.12.2020, за результатами розгляду указаного звернення в порядку ст. 214 КПК України, Територіальним управлінням Державного бюро і розслідувань, розташованим у м. Львові, встановлено відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення слідчим ОСОБА_6 , про що Вас також було повідомлено встановленим порядком.
Таким чином, станом на 29.12.2020, тобто на час постановлення слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ухвали у справі М 461/10918/20 І про зобов'язання уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури розглянути Вашу заяву від 09.12.2020р, така фактично була вже розглянута, та рішення, прийняте за результатами її розгляду, Вами не оскаржувалось».
Отже, в судовому засіданні встановлено, що заява ОСОБА_3 09.12.2020р. розглянута по суті, в зв'язку з чим вимога викладена в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.12.2020р. у справі №461/10918/20, фактично виконана.
Враховуючи наведене, звернення ОСОБА_3 від 29.04.2021 р. не містить інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, в зв'язку з чим не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внести відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведення ОСОБА_3 власних міркувань та припущень щодо вчинення на його думку, кримінального правопорушення, без наявності об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, не є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 214, 303-307, 309, 372 КПК України, суд-
відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що полягає у невнесенні відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань на підставі його заяви датованої 29 квітня 2021 року.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано- 20 травня 2021 року
Слідчий суддя ОСОБА_1