Справа № 758/3967/21
13 травня 2021 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.,
при секретарі - Товченко К.М.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
30 березня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позов обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказала, що відповідач за останній період спільного проживання ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав, не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення та добробут в сім'ї, не цікавився та фактично не приймає участі у вихованні та розвитку неповнолітніх дітей.
З жовтня 2019 року сторони не підтримують шлюбні відносини, проживають окремо та спільне господарство не ведуть.
Позивач з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Діти знаходяться на її повному матеріальному утриманні, оскільки крім відвідування загальноосвітньої школи, з дітьми проводяться індивідуальні заняття.
Зазначає, що відповідач здійснює господарську діяльність, а тому може сплачувати аліменти в розмірі 10 000,00 грн на кожну дитину.
З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.
30 березня 2021 року згідно розпорядження та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
12квітня 2021 року позивачем подано заяву на виконання ухвали суду від 02.04.2021.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14.04.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
12 травня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов. У поданому до суду відзиві відповідач заперечує проти доводів позивача стосовно того, що він не надає коштів на утримання їхніх спільних дітей, оскільки регулярно, окрім аліментів, систематично приймає участь у додаткових витратах на утримання дітей, а саме поглиблене вивчення донькою ОСОБА_2 англійську мову та лікування зубів обох дітей в клініці ТОВ «ОДОНТОМЕД». Відповідач вказує, що на його утриманні перебувають його батьки похилого віку, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей в меншому розмірі, а саме 2000, 00 грн на кожну дитину.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.12).
Від шлюбу мають двох дітей - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13,14).
Як встановлено в судовому засіданні діти сторін проживають разом з позивачем.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, підписаною Україною 21 лютого 1990 року та ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Предметом доказування є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
За змістом статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Таким чином, є підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, тобто у спосіб, обраний позивачем.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи квитанцій та платіжних доручень, ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ОСОБА_1 кошти на утримання дітей (а.с.66-83).
Проте, суд бере до уваги, що кошти на утримання дітей були сплачені ОСОБА_1 до дня подання позову до суду.
Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що на його утриманні перебувають його батьки похилого віку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки відповідачем суду не надано будь-яких доказів наявності його соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет» прожитковий мінімум у 2021 році складає: для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2 395 гривень, з 1 липня - 2 510 гривень, з 1 грудня - 2 618 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2021 року становить - 6 000,00 грн.
При визначенні розміру аліментів, з наданих доказів суд дійшов висновку, що відповідач є працездатним і може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, оскільки інших дітей у нього немає, інших стягнень на утримання непрацездатних осіб також не має, принаймні відповідачем доказів протилежного суду не надано.
Крім того, з викладених у відзиві аргументів, відповідач стверджував, що з того часу, відколи вони з позивачем проживають окремо ним сплачувались кошти на утримання дітей та додаткові витрати, пов'язані з навчанням на лікуванням дітей.
Проте, підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дітей, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з доводів, наведених позивачем, та викладених у відзиві відповідачем обставин, суд вважає можливим визначити розмір аліментів на двох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000,00 грн, по 3 500,00 грн на кожну дитину, що в більшій мірі гарантуватиме прожитковий мінімум на дітей, враховуючи їхній вік і потреби та відповідатиме встановленому законом рекомендованому розміру аліментів на дітей відповідно до положень статті 182 СК України.
Суд не вбачає підстав для стягнення аліментів у мінімальному гарантованому передбаченому законом розмірі, і з іншої сторони не вбачає підстав для стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі по 5 000 грн на кожну дитину, оскільки позивачем не надано доказів, що відповідач має такий дохід, який би був достатнім для сплати аліментів саме у такому розмірі, враховуючи положення статті 182 СК України, і враховуючи обов'язок позивача довести позовні вимоги і обставини, на які позивач посилається. Тому суд, при визначенні майнового стану відповідача і його спроможності сплачувати аліменти, виходить з розміру мінімальної заробітної плати. Позивач не довела, що відповідач має більші доходи і, що він спроможний виплачувати аліменти у вказаному нею розмірі.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позов частково, визначаючи аліменти у такому розмірі, що відповідатиме інтересам дітей та не порушуватиме права кожного з сторін.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 30.03.2021 і до досягнення дітьми повноліття.
За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
На підставі п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 908,00 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 12, 13, 133, 137,141, 263, 264, 265,
274, 352, 354, 430 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 75,80, 180, 181,182, 183, 184, 191 СК України, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 30.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні інших вимог позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.05.2021.
Суддя А.М.Анохін