19 травня 2021 року
Київ
справа №340/5170/20
адміністративне провадження №К/9901/16983/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 340/5170/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1809585/38401364 від 06.08.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 52 від 06.07.2020 датою її фактичного подання.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду та постановою Третього апеляційного адміністративного суду відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Єзерова А. А., Кравчука В. М.
Разом з тим, судді Бевзенко В. М., Єзеров А. А., Кравчук В. М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Наказом від 21.12.2018 № 622 Державна судова адміністрація України затвердила Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (Класифікатор).
Зазначеній справі присвоєно категорію "Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо" (код 108000000 Класифікатора).
Однак, присвоєна цій справі категорія не відповідає суті правовідносин, з яких виник спір.
З касаційної скарги видно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Санолта» звернувся з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1809585/38401364 від 06.08.2020, а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 52 від 06.07.2020 датою її фактичного подання.
Таким чином, ця справа підпадає під категорію "Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю" (код 111010000 Класифікатора).
Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 КАС України).
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Зважаючи на викладене, Суд вважає, що заяви суддів Бевзенка В. М., Єзерова А. А., Кравчука В. М., про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд
Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В. М., Єзерова А, А., Кравчука В. М. у справі № 340/5170/20.
Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бевзенка В. М., Єзерова А, А., Кравчука В. М. від розгляду справи № 340/5170/20.
Матеріали справи № 340/5170/20 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.
Суддя доповідач В. М. Бевзенко
Судді А. А. Єзеров
В. М. Кравчук