19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 824/29/20-а
адміністративне провадження № К/9901/17205/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Єзерова А. А., Кравчука В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 824/29/20-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду по суті звернення позивачки та задоволення її вимоги про виплату компенсації відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з простроченням Фондом виконання грошового зобов'язання з гарантованого відшкодування коштів позивачки за її вкладами в ПАТ КБ Надра;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Національному банку України на користь позивачки грошові кошти у сумі 26 001,68 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2020, позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною відмову відповідача, оформлену листом № 41-036-21273/19 від 17.12.2019;
- стягнуто з відповідача на користь позивачки відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 19 241,58 грн;
- стягнуто з відповідача на користь позивачки відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 4 982,30 грн;
- у решті позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а апеляційну скаргу позивачки задоволено, внаслідок чого:
- рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2020, змінено в частині абзаців 3,4 резолютивної частини, виклавши їх в наступній редакції:
а) стягнути з відповідача на користь позивачки відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 21 022,70 грн;
б) стягнути з відповідача на користь позивачки відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 4 978,98 грн;
в) у решті рішення суду залишити без змін.
В подальшому, позивачка звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 з клопотанням про встановлення контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021, заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 року у справі № 824/29/20-а задоволено.
11.05.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частинами другою та третьою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої та апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Зокрема в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Тлумачення наведених норм у своєму взаємозв'язку дають підстави дійти висновку про те, що касаційному оскарженню підлягають ухвали суду апеляційної інстанції, зазначені у частині 3 статті 328 КАС України.
Отже, оскарження такого виду судового рішення, як ухвала суду апеляційної інстанції про задоволення заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, за приписами статті 328 КАС України не передбачено.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків, щодо можливості оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021.
Враховуючи, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про задоволення заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 824/29/20-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: А. А. Єзеров
В. М. Кравчук