20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4221/20
адміністративне провадження № К/9901/17381/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі №280/4221/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора, в якому просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.
29 жовтня 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, позов задоволено.
Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-А, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі №808/8770/14 за період з 14.11.2019 по 25.05.2020 у сумі 292 816 (двісті дев'яносто дві тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 44 копійки, з якої утримати податки та інші обов'язкові платежі.
Судові витрати в сумі 2 928 (дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) гривень 16 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-А, код ЄДРПОУ 02909973).
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13 травня 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та оскаржувані дії справі судові рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі №808/8770/14 за період з 14.11.2019 по 25.05.2020.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
В касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 236 КЗпП у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що в постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами щодо питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, зокрема у постановах від 27 листопада 2019 у справі №802/1183/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19 (було зобов'язано обласні прокуратури здійснити відповідні виплати), від 31 липня 2019 року у справі №813/593/17.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення суду від 13.11.2019 у справі №808/8770/14 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області виконано 26.05.2020 шляхом прийняття наказу Генерального прокурора №138к, відтак позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Суд зазначає, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Відповідно до статті 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Разом з тим, згідно зі статтею 89 Закону України "Про прокуратуру" фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Однак, як правильно було зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до статей 1, 7 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, до складу якої входить, серед іншого, Офіс Генерального прокурора та обласні прокуратури, а отже несвоєчасне поновлення позивача на посаді Офісом Генерального прокурора, за умови отримання ним заробітної плати у Запорізькій обласній прокуратурі, не може бути підставою для відмови у виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Щодо тверджень відповідача про відсутність вини у затримці виконання рішення про поновлення позивача на роботі, слід зауважити наступне.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов'язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в цій справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 у справі №802/1183/16-а.
Аналізуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №280/4221/20 відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі №280/4221/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді В.Е. Мацедонська
О.В. Кашпур