19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 160/1834/20
адміністративне провадження № К/9901/17778/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі №160/1834/20 за позовом ОСОБА_1 до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності за наслідками розгляду заяви
в ст а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Солода В.М., у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність голови Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солода В.М., яка виявилася у порушенні статей 3, 19, частини другої статті 28, статей 34, 49 Конституції України;
визнати протиправною бездіяльність голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода В.М., який не вжив заходів усунення причин, які породжують подання заяви (запиту) від 30 серпня 2019 року вх. № С-811;
визнати протиправною бездіяльність голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода В.М., яка виявилася у неприйнятті після розгляду заяви від 30 серпня 2019 року вх. № С-811 рішення, постанови, тобто правового акту на підставі статей 3, 8, 19, частини другої статті 28, статей 49, 59, 68 Конституції України, статей 18,19 Закону України «Про звернення громадян» і зазначити закон, вимоги яких порушено згідно з частиною четвертою статті 249 КАС України;
захистити права бути присутнім під час розгляду заяви (запиту) від 30 серпня 2019 року вх. № С-811 шляхом їхнього визнання окремим пунктом рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов залишено без руху; надано десятиденний строк із дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення її недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 21 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі 160/1834/20 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Верховний Суд, під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, констатує таке.
Відповідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Приймаючи процесуальну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції зазначено, що перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду визначений положеннями статті 294 КАС України.
Проте ухвала про залишення позову без руху у такому переліку відсутня, відтак не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів вказує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та №35548/06).
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в справі №160/1834/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.В. Калашнікова Ж.М. Мельник-Томенко