19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 440/4447/20
адміністративне провадження № К/9901/17351/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, позов задоволено: визнано протиправними дії ГУ ДПС щодо опису майна позивача в податкову заставу згідно з актом опису майна від 18.09.2019 №34/16-31-51-10; зобов'язано ГУ ДПС звільнити з податкової застави майно позивача, що включено до акту опису майна від 18.09.2019 №34/16-31-51-10, та виключити таку податкову заставу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом подання заяв про припинення обтяжень.
11.05.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Довід про наявність виключної обставини, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлений ГУ ДПС без належного обґрунтування. Так, ГУ ДПС зазначає, що справа має важливе значення з огляду на її вплив на дохідну частину Державного бюджету України, що, однак, не відповідає правовому навантаженню норми підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки будь-який спір, що виник у сфері оподаткування, стосується фіскального інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко І.В. Дашутін М.М. Яковенко