ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 травня 2021 року м. Київ № 826/819/17
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі:
головуючий суддя Огурцов О.П.,
судді Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача щодо роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинський коопринок»
до Міністерства культури України
про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинський коопринок» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу від 21.12.2012 № 1566 в частині.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині пункту 34 додатку 5 щодо внесення до переліку об'єктів культурної спадщини у Чернігівській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, комплексу споруд магазинів, початку XX століття, за адресою: вул. Московська, 1 у м. Ніжин , вид об'єкта - пам'ятка архітектури, на державному обліку не перебував, охоронний номер 10034-Чр .
До суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення про порядок його виконання, оскільки незважаючи на скасування наказу, яким спірний у цій справі об'єкт було занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, відповідач ухиляється від виконання рішення суду, оскільки не вчинив жодних дій щодо виключення об'єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Вважаючи, що в такому разі рішення суду залишається невиконаним, позивач просить суд роз'яснити питання, чи потребує додаткового рішення суду обов'язок Міністерства культури України вилучити з Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення об'єкт, що був предметом розгляду цієї адміністративної справи.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Оскільки прийняття рішення у справі № 826/819/17 здійснювалось в порядку письмового провадження, то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Тобто, законодавець передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, за результатом розгляду адміністративної справи № 826/819/17 судом встановлено протиправність та скасовано наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині пункту 34 додатку 5.
Суд зазначає, в рішенні суду чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення, тоді як такі дії не були предметом розгляду даної справи.
Суд звертає вагу, що зі змісту заяви вбачається, що відповідач фактично просить надати юридичну консультацію, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз'яснення.
З огляду на вищевикладене, та на те, що резолютивна частина такого рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 826/819/17 - відмовити.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Суддя Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко