Справа №: 343/335/21
Провадження №: 3/0343/136/21
17 травня 2021 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судових засідань - Бойків В.П.,
з участю адвоката - Кобилинець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали адміністративної справи, що надійшли від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції України в Івано-Франківській області, про притягнення до адмiнiстративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді оператора в НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Долинського районного суду Івано-Франківської області від відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції України в Івано-Франківській області надійшли для розгляду матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458008 від 21.02.2021 року (а.с. 1), 21 лютого 2021 року о 00:54 год. в м.Долина по вул. Обліски, 117-Г ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 307», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови й координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованому йому правопорушення не визнав та пояснив, що 20 лютого 2021 року була субота і знайомі запросили його дружину на св'яткування ювілею, куди вона пішла з дочкою. Близько 22:00 год. дружина подзвонила йому і сказала приїхати, щоб забрати дітей. Він приїхав в кафе «На озерах», де відбувалося св'яткування, та посидів з гостями десь до 24:00 год., спиртного не вживав, після чого посадив в машину дітей і повіз додому. Коли проїхав автозаправку «Окко», що на вул. Обліски в м.Долина, то побачив, що в зустрічному напрямку рухається патрульний автомобіль, який швидко розвернувся та почав їхати за ним і включив проблискові маячки. Тоді він ввімкнув покажчик повороту та заїхав на найближчу стоянку в двір направо й зупинився. Поліцейські не могли пояснити причину зупинки його автомобіля і сказали, що є підозра на те, що він перебуває в нетверезому стані. Він це заперечив, оскільки був раніше професійним спортсменом і спиртного не вживав та не вживає. Невдовзі приїхав ще один екіпаж поліцейських та підійшли незнайомі йому люди, які проїжджали в цей час по дорозі і виявили бажання бути свідками, проте, працівники поліції відмовили їм у цьому та привезли «своїх» свідків, яких перед тим вони теж бачили в кафе «На озерах» і в об'єктивності яких у нього є обґрунтовані сумніви. При цьому будь-яких прав працівники поліції йому не роз'яснювали та про порядок застосування приладу для проведення огляду на стан сп'яніння не повідомляли. Жодних документів в його присутності працівники поліції не складали і нічого підписувати йому не пропонували, автомобіль не вилучали. Один з поліцейських кричав на телефон: «Ви відмовляєтесь від огляду», хоч жодної відмови він не висловлював, а потім вони сіли в службові автомобілі та поїхали. Вважає, що він будь-якого правопорушення не вчиняв та просить з цих підстав провадження в даній справі закрити.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 цього кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 вказаного кодексу, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
При цьому, згідно з п. 5 цієї ж Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння, поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
У відповідності до п. 12 цього ж розділу, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 22 розділу ІІІ вказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в т.ч. й за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектором поліції до матеріалів справи долучено акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт та відеозапис правопорушення на диску DVD-R, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458008 від 21.02.2021 року (а.с. 1) вказано, що 21.02.2021 року о 00:54 год. в м.Долина по вул. Обліски, 117-Г, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 307», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови і координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису на диску DVD-R (а.с. 11) з фіксацією правопорушення від 21.02.2021 року встановлено, що на ньому містяться 9 файлів з інформацією з місця події. При цьому жоден з файлів не містить інформації, що підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці. На одному з файлів під назвою «VID- 20210221-WA0006.mp4, тривалістю 02:32 хв., зафіксовано факт пропозиції поліцейського ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння у Долинській ЦРЛ, на що останній відповів, що «він не відмовляється пройти тест, але він не є водієм». Також на диску не зафіксовано факту роз'яснення поліцейським особі, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, порядку застосування спеціального технічного засобу для проведення такого огляду, що передбачено п. 5 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, що зареєстрований Міністерством юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Одночасно судом встановлено, що запис на відеодиску не є повним та безперервним, він здійснений за допомогою кількох різних пристроїв, що є порушенням вимог нормативних документів.
Так, згідно з п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Отже, якщо із відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним, тобто переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом.
Аналогічне вказано і в пункті 5 розділу II та пункті 2 розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, де вказано, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка (відеозапис) ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В даному випадку відеозапис виключався, переривався, тому такий запис не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, поставленого в провину ОСОБА_1 .
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово викликалися в судове засідання, зокрема на 22.04.2021 р., 05.05.2021 р. та 17.05.2021 р., однак, жодного разу не з'явилися та про причини своєї неявки не повідомили, хоч були належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень та телефонограмою № 343/335 (а.с. 22,24,33), працівники поліції їх явку в судове засідання не забезпечили.
За таких обставин суд вважає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які долучені до матеріалів справи, не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки відповідно до принципу безпосередності суд може посилатись тільки на показання свідків, які безпосередньо допитувались у судовому засіданні.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №458008 від 21.02.2021 року не може бути визнаний належним доказом в даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У п.51 рішення у справі «Ващенко проти України» від 26.06.2008 року ЄСПЛ вказав, що формулювання обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою конкретного правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Оскільки належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 21 лютого 2021 року о 00:54 год. в м.Долина по вул. Обліски, 117-Г керував транспортним засобом «Peugeot 307», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови і координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в судовому засіданні не здобуто, то суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а тому провадження в даній справ слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 7, 9,130, 247, 251, 252 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, що зареєстрований Міністерством юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за № 28/32999, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляцiйного суду через Долинський районний суд.
Суддя: