Єдиний унікальний номер 341/819/20
Номер провадження 2/341/107/21
заочне
13 травня 2021 року м.Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь грошові кошти в розмір 411 124 грн. 75 коп., з яких:
-160 929 грн. 39 коп. - сума основного боргу;
-39 291 грн. 68 коп. - сума індексу інфляції від суми боргу;
-14 570 грн. 30 коп. - 3% процентів від суми боргу;
-196 333 грн. 38 коп. - 1% пені в день від суми боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 07 червня 2017 року він позичив відповідачці кошти в розмірі 6 050 доларів США, а остання зобов'язалася терміном 2(два) місяці зі сплатою пені в розмірі 1% від суми позики в день.
Розрахунок ціни позову здійснено позивачем наступним чином:
- сума боргу - 6050 дол. США, що еквівалентно 160 929 грн. 39 коп.;
- 39 291 грн. 68 коп. - сума індексу інфляції від суми боргу(160 929 грн. 29 коп. *1,24415479-160929 грн. 39 коп.=39291 грн. 68 коп.;
- 3 % річних від прострочених сум - 14 570 грн. 30 коп. з них: з 07 червня 2017 року по 31 грудня 2019 року 938 днів складає 12 406 грн. 99 коп. (160 939 грн. 39 коп. *3%*939:365:100=12 406 грн. 99 коп.); з 01 січня 2020 року по 12 червня 2020 року 164 дні складає 2 078 грн. 40 коп. (160 929 грн. 39 коп.*3%*164:366:100=2 163 грн. 31 коп.);
- 196 333 грн. 38 коп. - пеня в розмірі 1% в день від суми боргу (1609 грн. 29 коп.*122 дні=196 333 грн. 38 коп.
Загальна сума боргу становить 411 124 грн. 75 коп., яка відповідачкою не була повернута, а тому просить стягнути з відповідачки вказану суму боргу.
В судове засідання позивач не з'явився, скерував заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка, в судові засідання призначені 22 лютого 2021 року, 11 березня 2021 року та 13 травня 2021 року не з'явилася, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, шляхом скеровування судових повісток по місцю реєстрації, а також розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України. Відзиву на позов не подала, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз'яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов'язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Дослідженими у справі доказами встановлено, що 07 червня 2017 року позивач позичив відповідачці кошти в розмірі 6 050 доларів США, а відповідачка зобов'язалася терміном 2(два) місяці зі сплатою пені в розмірі 1% від суми позики в день.
На підтвердження укладення договорів позики та отримання коштів відповідачка склала відповідну розписку, оригінал якої наявний в матеріалах справи(а.с.19).
Загальна сума боргу за договором позики складає 411 124 грн. 75 коп.
3.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.
Оскільки договір позики між стронами укладений на суму, яка значно перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян даний договір є оплатним в розумінні частини 2 статті 1048 ЦК України.
Статтею 527 ЦК України, передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦПК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Виходячи із таких положень чинного законодавства і встановлених фактичних обставин, суд має достатні підстави вважати, що наявність у позивача оригіналу складеної відповідачкою розписки свідчить про факт укладення між ними договору позики і підтверджує існування зобов'язання відповідачки повернути отримані від позивача у борг кошти у визначений розпискою строк, суму індексу інфляції від суми боргу, три проценти річних від простроченої суми та пеню в розмірі 1% в день від суми боргу.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 4111 грн. 25 коп., підтверджено квитанцією від 12 червня 2020 року.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4111 грн. 25 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 545, 551, 599, 625, 627, 629, 549, 1046-1050 ЦК України, статтями 12,13,81,89,141, 258,259,263,265,268, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 411 124 (чотириста одинадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 75 коп. з них:
-160 929 грн. 39 коп. - сума основного боргу;
-39 291 грн. 68 коп. - сума індексу інфляції від суми боргу;
-14 570 грн. 30 коп. - 3% процентів від суми боргу;
-196 333 грн. 38 коп. - 1% пені в день від суми боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4111 (чотири тисячі сто одинадцять) грн. 25 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 13 травня 2021 року.
Суддя: Т. В. Гаполяк