Романівський районний суд Житомирської області
285/45/21
Іменем України
13 травня 2021 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В грудні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 3 листопада 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Своїм підписом в заяві ОСОБА_1 підтвердив, що зазначена заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просить стягнути з нього заборгованість, яка утворилась станом на 27 жовтня 2020 року, в сумі 33275,61 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредита - 31682,04 грн та 1593,57 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.
Судом встановлено, що 3 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою № ZHXRF903700218 про надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій своїм підписом підтвердив, що зазначена заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг щодо надання кредиту в розмірі 4151,40 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення до 3 вересня 2008 року. Окрім цього, вказана заява містить волевиявлення останнього щодо встановлення кредитного ліміту в розмірі 500,00 грн з базовою процентною ставкою за кредитом - 3 % на місяць на залишок заборгованості.
При цьому, заява позичальника містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.
До зазначеного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Згідно розрахунку позивача у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем станом на 27 жовтня 2020 року заборгованість за договором становила 33275,61 грн, із них: 31682,04 грн заборгованість за тілом кредита, 1593,57 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ознайомився, погодився та розумів саме ті Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, роздруківка яких додана до позовної заяви.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, а тому у даному випадку неможливо застосувати до даних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України щодо договору приєднання, що підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і Правил надання банківських послуг, оскільки зазначені Умови і Правила становлять значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння.
При цьому, слід зазначити, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Разом з тим, враховуючи викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 не було спростовано розрахунків банку щодо розміру кредитної заборгованості та її складових, що було процесуальним обов'язком останнього відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 526, 1046, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (адреса місцязнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14360570) 33275 (тридцять три тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 61 коп заборгованості за договором про надання банківських послуг та 2102,00 грн судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.В. Ковальчук