Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/806/19
Провадження № 2-др/935/1/21
Іменем України
19 травня 2021 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді - Янчук В.В.,
з секретарем судового засідання - Кумечко СМ.,
за участі сторін:
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача- ОСОБА_2 адвоката -Ленського Ігоря Олексійовича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про поділ земельної ділянки, -
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2021 року у цивільній справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про поділ земельної ділянки - позовні вимоги задоволено.
08.04.2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 адвоката Ленського І.О. про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.02.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про поділ земельної ділянки та скасування його державної реєстрації був задоволений в повному обсязі. В матеріалах справи містяться докази понесення позивачем витрат на оплату судового збору в сумі 768,40 грн. та правничої допомоги в сумі 3250,00 грн., разом 4018,40 грн., які згідно ст. 133 ЦПК України відносяться до судових витрат, проте суд при ухваленні рішення по суті - розподілу судових витрат не здійснив. А тому просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 4018,40 грн.
В судовому засіданні відповідач - ОСОБА_1 щодо поданої заяви заперечив, вказав, що оформленням всіх документів займалась позивач, а тому з її вини і виник спір, однак, у випадку задоволення заяви просив зменшити судові витрати до мінімуму, оскільки вони є не співмірними.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат -Ленський І.О., та представник третьої особи - не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву, вислухавши доводи відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1,3 статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Таким чином, суд вважає, що застосування відповідних положень статті 134 Цивільного процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу Меженіною Г.В. було подано: договір про надання правової допомоги від 03.05.2019 р. укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Ленським І.О., (а.с.56). Також надано: розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу від 11.11.2019 на суму 3250,00 грн (а.с.59) та квитанцій до прибуткового касового ордеру № 73 від 03.05.2019, № 144 від 11.11.2019, № 79 від 16.11.2019 на загальну суму 3250,00 грн. (а.с.53-55).
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір згідно квитанції № 0.0.1353661858.1 від 16.05.2019 в розмірі 768,40 грн. (а.с.1).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, а також складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, суд, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню, до 1500,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн., а всього 2268,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.134,141, 258,259,263-270 ЦПК України, суд,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 2268 грн. 40 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області.
Повне рішення суду складено: 19 травня 2021 року.
Суддя Янчук В.В.