19 травня 2021 року справа № 580/1162/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
09 березня 2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідачів 1 та 2 при розгляді скарги позивача від 24.02.2020 щодо непритягнення до адміністративної відповідальності керівника Черкаської РДА;
2) зобов'язати відповідачів 1 та 2 поновити провадження за скаргою позивача від 24.02.2020 щодо притягнення до адміністративної відповідальності керівника Черкаської РДА;
3) зобов'язати відповідачів 1 та 2 скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника Черкаської РДА;
4) зобов'язати відповідачів подати звіт про виконання рішення суду.
Позов мотивовано тим, що відповідачі всупереч вимог законодавства України не притягнули керівника Черкаської РДА до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 12.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю та зазначив, що застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із Законом. Крім того, відповідач 1 зазначив, що при зверненні до суду позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідач 2 відзив на позов до суду не надав.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаську районну державну адміністрацію Черкаської області та зобов'язано Черкаську районну державну адміністрацію Черкаської області в термін для надання пояснень щодо позову надати суду належним чином завірені копії доказів отримання запиту ОСОБА_1 від 19.11.2019 та надання відповіді на нього.
На виконання даної ухвали Черкаська РДА надала пояснення, в яких зазначила, що за даними служби документообігу апарату Черкаської РДА 19.11.2019 вхідна кореспонденція від ОСОБА_1 не надходила, що підтверджується витягом з даних системи електронного обігу АСКОД про вхідну кореспонденцію районної державної адміністрації за 18.11.2019, 19.11.2019 та 20.11.2019.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
В позовній заяві позивач зазначив, що 19.11.2019 він звернувся до Черкаської районної державної адміністрації із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати йому завірене належним чином розпорядження Черкаської РДА, яким затверджено детальний план території ПП «Вла-Ден», а також копії документів, які стали підставою для прийняття вищезгаданого розпорядження.
Відповідь на вказаний запит позивач не отримав.
24.02.2020 позивачем надіслано до регіонального представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Черкаській області скаргу не своєчасне надання йому публічної інформації керівником Черкаської РДА.
Листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 24.03.2020 №Д-2825/116 вих.-20, який підписаний Регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В. Єфіменком, позивача повідомлено, що його скарга розглянута та підстав для вжиття заходів реагування не виявлено, оскільки відомостей про те, що Черкаська районна державна адміністрація створювала запитувану позивачем містобудівну документацію не виявлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 16 Закону № 393/96-ВР визначено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 19 Закону № 393/96-ВР визначені обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як свідчать матеріали справи, що 22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Секретаріату із скаргою, в якій просив ретельно з'ясувати обставини викладені у даній скарзі на протиправні дії сільського голови Білозірської сільської ради та скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення встановленого статтею 212-3 КУпАП.
За результати розгляду даної скарги Секретаріат за підписом регіонального представника надав ОСОБА_1 відповідь № 40/Д 10796/102/2вих.-19 від 30.08.2019, відповідно до якої скарга позивача розглянута та з'ясовано, що 18.04.2019 сільський голова надав ОСОБА_1 відповідь з копією рішень Білозірської сільської ради від 30.10.2018 № 82-4/VII, підстав для вжиття заходів реагування не виявлено.
Отже, в даному випадку Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглянув скаргу ОСОБА_1 та надав відповідь у термін, визначений статтею 20 Закону № 393/96-ВР.
Щодо іншої частини позовних вимог, суд врахував, що позивач мав на меті вирішити питання стосовно відповідальності за неналежний розгляд звернення шляхом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що заява від ОСОБА_1 не надходила, що підтверджується витягом з даних системи електронного обігу АСКОД про вхідну кореспонденцію районної державної адміністрації за 18.11.2019, 19.11.2019 та 20.11.2019.
Згідно з Інструкцію з діловодства в апараті Черкаської районної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням райдержадміністрації від 24.10.2019 №240 (далі - Інструкція), зокрема п. 6 Інструкції передбачено, що організація електронного документообігу в адміністрації покладається на службу документообігу, яка забезпечує реєстрацію та облік документів в апараті райдержадміністрації.
Згідно з п.48,49 Інструкції вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, підготовки у райдержадміністрації, в т.ч. у структурних підрозділах апарату реєструються в системі електронного документообігу, а у разі її відсутності вхідні та вихідні документи реєструються у вебмодулі системи взаємодії. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, моніторингу стану виконання і оперативного використання наявної в документах інформації.
В свою чергу пункти 53 - 56, 60 Інструкції передбачають, що під час реєстрації паперових документів використовується штрих-код, який проставляється на першій сторінці документа, в центрі нижнього поля - для вихідної, внутрішньої кореспонденції, на правому нижньому полі, в окремих випадках в центрі нижнього поля - для вхідної кореспонденції. На документ, що надійшов у паперовій формі, після реєстрації шляхом друку наноситься його штрих-код, присвоєний системою електронного документообігу, та створюється фотокопія, яку реєстратор вносить до реєстраційно-монітрингової картки. Реєстраційний індекс складається з порядкового номера документа в межах групи документів, що реєструються, який доповнюється індексами, що застосовуються в райдержадміністрації, зокрема індексами за номенклатурою справ, структурного підрозділу апарату або райдержадміністрації. Для забезпечення реєстрації документів у електронній та паперовій формах в автоматизованому режимі заповнюється реєстраційно-манітрингова картка, до якої вносяться всі обов'язкові, додаткові та у разі потреби інші реквізити документа у відповідності до Інструкції.
Відповідно пункту 66, 67 Інструкції реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції райдержадміністрації здійснюється службою діловодства апарату централізовано в єдиній системі, за групами залежно від назви виду, автора і змісту документів.
Зважаючи на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору, не підлягають задоволенню, а відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 19.05.2021.
Суддя В.П. Тимошенко