Справа №295/15726/20
Категорія 62
2/295/845/21
20.05.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Глущенко Я.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Козлова Ю.О., представника відповідача - адвоката Примака В.М., -
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (будинком), -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Житомира та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомира, такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_1 . При цьому посилався на те, що він є власником жилого будинку та земельної ділянки за вказаною адресою, а відповідач ОСОБА_2 є його колишньою дружиною. Відповідач ОСОБА_3 є сином його колишньої дружини. ОСОБА_2 після розлучення виїхала з будинку, але невдовзі повернулася і всупереч його волі залишилась проживати в квартирі позивача, де зареєстрована по сьогоднішній день, періодично виїжджаючи за межі м. Житомира та України та перестала бути членом родини позивача. Крім того, перестав бути членом родини позивача і син колишньої дружини ОСОБА_3 , який в 2008 році покинув місце реєстрації і з даного часу за вказаною вище адресою не проживає. Така поведінка відповідачів спричиняє позивачу, як власнику певні незручності та порушує права як власника.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 13.01.2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.04.2021 року дозволено свідку ОСОБА_4 брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позов не надали.
Позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити, а представник відповідача заперечував щодо задоволення позову.
Допитана в судовому засіданні 25.03.2021 року в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що позивач є її колишнім чоловіком, який після розлучення у 2012 році почав виганяти її з житла. Вона займає одну житлову кімнату в будинку позивача та користується допоміжними приміщеннями. Проживає в цьому будинку вона постійно з 2001 року. З 2019 року періодично виїздила за кордон на роботу, в останнє на два з половиною чи три місяці, а її син ОСОБА_5 з 2008-2009 року проживає в іншому місці. Гроші за комунальні послуги в розмірі 500 грн. на місяцю вона залишала позивачу і іншого житла на праві власності не має.
Свідок ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні 25.03.2021 року пояснив, що позивач є його сусідом. Дурнов ОСОБА_7 не живе у будинку позивача років шість або сім, а ОСОБА_2 зрідку зустрічає і на позаминулому тижні бачив її на зупинці громадського транспорту.
В судовому засіданні 25.03.2021 року свідок ОСОБА_8 пояснив, що позивач є його сусідом, в будинку якого проживає ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_9 . Більше року там ОСОБА_10 не бачив.
Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.04.2021 року свідок ОСОБА_4 пояснила, що вони з чоловіком ОСОБА_11 з січня до травня 2015 року проживали у будинку по АДРЕСА_2 , в якому їм відвели кімнату на першому поверсі. В мансарді проживав позивач та його брат. ОСОБА_2 проживала з дочкою ОСОБА_9 на другому поверсі. 20 квітня коли у позивача був день народження, ОСОБА_12 прийшла з роботи, не привіталась, витягнула сковорідку, вдарила нею об плиту, почала різати капусту. На наступний день вона казала, якщо він приведе другу жінку буде два трупа. ОСОБА_12 користувалась всіма благами та не платила за комунальні платежі.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частини жилого будинку від 04.09.2000 року, ОСОБА_1 є власником 36/100 частин жилого будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 236 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку за вказаною адресою.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15.10.2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований міським відділом РАГСу Житомирського обласного управління юстиції від 08.02.2001 року, актовий запис №139. Неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено на подальше проживання при матері.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12.05.2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 24.03.2015 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12.05.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання автомобіля спільним сумісним майном та стягнення на користь ОСОБА_2 компенсації вартості Ѕ його частини скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даних позовних вимог з інших підстав. В решті рішення залишено без змін.
Відповідно до довідки ПП «Управляюча компанія «Житлове експлуатаційне підприємство №1» від 22.10.2020 року, за адресою: кв. АДРЕСА_1 зареєстрований: ОСОБА_1 ; колишня дружина ОСОБА_2 ; дочка ОСОБА_13 ; дружини син ОСОБА_3 ; брата син ОСОБА_14 та брат ОСОБА_15 .
Між позивачем та комунальним службами міста укладені відповідні угоди про надання комунальних послуг.
Позивач неодноразово звертався до органів поліції з приводу неправомірних дій його колишньої дружини ОСОБА_2 , яка відмовилася добровільно виїхати з його помешкання.
З копії закордонного паспорта ОСОБА_2 вбачається, що вона періодично виїздила на роботу до Республіки Польща у 2019 та 2020 роках, однак кожного разу на період не більше одного року.
Відповідач ОСОБА_2 не має житла на праві власності.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Сам факт припинення сімейних відносин із власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього приміщення.
Як зазначено в п.п. 33, 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року №5, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно ч. 1 та 2 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , яка є колишнім членом сім'ї позивача та вселилася в жиле приміщення, що належить позивачу на праві власності зі згоди власника, має право користуватися ним.
Крім того, позивач згідно правовстановлюючих документів не є власником квартири АДРЕСА_4 .
Оскільки позивачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів відсутності відповідача ОСОБА_2 у вищезазначеному жилому приміщенні без поважних причин понад один рік, позовні вимоги до неї є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Позовних вимог про виселення ОСОБА_2 із займаного жилого приміщення, позивачем не заявлено.
Разом з тим, з огляду на те, що син колишньої дружини позивача ОСОБА_3 більше одного року не проживає в житлі позивача, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , є підстави для визнання його таким, що втратив право користування житлом.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_3 .
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 20.05.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: