Справа № 560/2697/21
іменем України
20 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн. Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає вимогу незаконною та просить її скасувати, оскільки при її формуванні не були враховані норми чинного податкового законодавства України, оскільки позивач 01.02.2021 перерахував кошти в розмірі 3300,00 грн. зі сплати ЄСВ за VI квартал та 30.12.2020 перерахував кошти в розмірі 550,00 грн. - за найманого працівника за грудень 2020 на відповідні рахунки. Сума боргу з позивача не списана, а навпаки, як наслідок стала підставою, щоб 09.02.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4162-13.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив в якому останній зазначає, що відповідно реєстраційних та облікових даних АІС "Податковий блок", загальна сума заборгованості станом на 01.02.2021 становила 3849,34 грн., в т.ч.: по ІКП 71010000 (за найманих осіб) борг в сумі 549,34 грн., який платником самостійно задекларований згідно Звіту за грудень 2020 №359735 від 05.01.2021, термін сплати 20.01.2021; по ІКП 71040000 (ЄСВ за себе) борг в сумі 3300,00 грн. (нарахування за 4 квартал 2020 №19448/еv від 19.01.2021, термін сплати 19.01.2021), який був сплачений 01.02.2021 платіжним дорученням №ПН41899343 від 01.02.2021.
На підставі цих даних Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) станом на 01.02.2021 від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн., відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначає, що ним виконано всі зобов'язання по сплаті ЄСВ як за себе як самозайняту особу, так і за найманого працівника, а тому оскаржувана вимога є незаконною та підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 16.03.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що ОСОБА_1 є самозайнятою особою та здійснює незалежну професійну діяльність - є адвокатом.
На виконання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач у строк встановлений Законом сплачував єдиний соціальний внесок.
Згідно квитанції №ПН3919722 від 01.02.2021 ОСОБА_1 перерахував кошти в розмірі 3300,00 грн. зі сплати ЄСВ фізичних осіб самозайнятих осіб за VI квартал та згідно квитанції №ПН3796116 від 30.12.2020 перерахував кошти в розмірі 550,00 грн. - за найманого працівника за грудень 2020 на відповідні рахунки.
На підставі реєстраційних та облікових даних АІС "Податковий блок" Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) станом на 01.02.2021 від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн., оскільки загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.02.2021 становила 3849,34 грн., в т.ч.: по ІКП 71010000 (за найманих осіб) борг в сумі 549,34 грн., який платником самостійно задекларований згідно Звіту за грудень 2020 №359735 від 05.01.2021, термін сплати 20.01.2021; по ІКП 71040000 (ЄСВ за себе) борг в сумі 3300,00 грн. (нарахування за 4 квартал 2020 №19448/еv від 19.01.2021, термін сплати 19.01.2021), який був сплачений 01.02.2021 платіжним дорученням №ПН41899343 від 01.02.2021.
Не погоджуючись зі спірною вимогою позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка (частини 5 і 7 Закону № 2464).
В результаті несплати єдиного внеску, виникає недоїмка.
Відповідно до частини 3 статті 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 24.3 статті 24 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Отже, з моменту видачі банком розрахункового документу платнику щодо перерахування коштів, податкове зобов'язання слід вважати таким, що виконане платником. Покладення на платника податків обов'язку повторно сплатити податки, збори (обов'язкові платежі) та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету обов'язкових платежів є таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Суд встановив, що на підставі реєстраційних та облікових даних АІС "Податковий блок" Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) станом на 01.02.2021 від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн., оскільки загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.02.2021 становила 3849,34 грн., в т.ч.: по ІКП 71010000 (за найманих осіб) борг в сумі 549,34 грн., який платником самостійно задекларований згідно Звіту за грудень 2020 №359735 від 05.01.2021, термін сплати 20.01.2021; по ІКП 71040000 (ЄСВ за себе) борг в сумі 3300,00 грн. (нарахування за 4 квартал 2020 №19448/еv від 19.01.2021, термін сплати 19.01.2021), який був сплачений 01.02.2021 платіжним дорученням №ПН41899343 від 01.02.2021.
При цьому, як встановлено з матеріалів справи, що зідно квитанції №ПН3919722 від 01.02.2021 ОСОБА_1 перерахував кошти в розмірі 3300,00 грн. зі сплати ЄСВ фізичних осіб самозайнятих осіб за VI квартал та згідно квитанції №ПН3796116 від 30.12.2020 перерахував кошти в розмірі 550,00 грн. - за найманого працівника за грудень 2020 на відповідні рахунки.
Отже, з наведених вище обставин, суд вважає, що підстава, яка слугувала для винесення оскаржуваної позивачем податкової вимоги від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн. станом на момент розгляду справи відсутня, оскільки податкова заборгованість в сумі 3849,34 грн. погашена позивачем 30.12.2020 та 01.02.2021 відповідно, тобто до дати винесення спірної податкової вимоги - 09.02.2021.
Суд звертає увагу відповідача, що оскільки позивач сплатив ЄСВ за себе та за найманого працівника, що підтверджується квитанціями №ПН3796116 від 30.12.2020 на суму 550,00 грн. та №ПН3919722 від 01.02.2021 на суму 3300,00 грн., тому підстави для виставлення спірної податкової вимоги відсутні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.
Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З обставин даної справи, встановлено, що контролюючий орган діяв протиправно, а висновки такого органу в свою чергу не відповідають дійсним обставинам справи, а тому суд вважає що податкова вимога, винесена Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн., є протиправною та підлягає скасуванню, а отже адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України судові витрати, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.02.2021 №Ф-4162-13 на суму 3849,34 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 травня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя В.В. Матущак