ЄУН 193/479/21
Провадження 1-в/193/166/21
іменем України
17 травня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок строку відбування покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015,
06 травня 2021 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання. Згідно змісту клопотання засуджений просив перерахувати період з 02.01.2018 по 06.03.2019 з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі. В обгрунтування клопотання вказує, що він відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)». Зазначає, що за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.07.2017 він бувв засуджений до 3 років позбавлення волі. Вироком Апостлівського районного суду Дніпрпоетровської області його визнано винним за ст. 121 ч.1, ст. 185 ч.2, 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив здійснити перерахунок строк його тримання під вартою.
Прокурор вважає, що заявлене клопотання є безпідставним та необгрунтованим, а тому вважає що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Суд дослідивши матеріали особової справи, вислухавши думку засудженого та прокурора, приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що вироком від 26.07.2017 Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання. Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_4 не обирався.
За ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.11.2017 вищевказаний вирок залишено без змін.
Відповідно протоколу затримання від 02.01.2018 ОСОБА_4 затримано за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно ухвали слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.01.2018 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.03.2018.
Вироком від 12.04.2018 Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст.121, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років і 6 місяців позбавлення волі. Строк покарання обчислювати з часу затримання ОСОБА_4 тобто з 02.01.2018. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироку законної сили.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.03.2019 даний вирок суду першої інстанції залишено без змін, при цьому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 02.01.2018 по 06.03.2019 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Таким чином, вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області набрав законної сили 06.03.2019.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського апеляційного суду з заявою про виправлення описки в ухвалі цього ж суду від 06.03.2019, вважаючи, що суд апеляційної інстанції припустився описки зарахувавши період його перебування під вартою за правилами ст. 72 ч. 5 КК України, не як один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а як "день за день". Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.04.2019 у задоволенні такої заяви засудженого відмовлено.
Згідно до п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст.539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838- VIII, який набрав чинності з 24.12.2015 року, до ч. 5 ст.72 КК Українибули внесені зміни, які діяли до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року №2046-VIII.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) - зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.72 КК України (в редакціїЗакону №2046-VIII від 18.05.2017 року) - попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Статтею 5 КК Українивизначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
Так, відповідно до ч. 1 ст.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4ст. 5 КК України).
Положення ч. 5 ст.72 КК Українищодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1ст. 72 цього Кодексу, є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч. 2ст. 4 КК України. Підставою для такого твердження є те, що інститут зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання впливає на кримінально-правове становище особи (покращує або погіршує його).
29.08.2018 року Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок згідно якого, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК Українив редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст. 5 КК Українине допускається. Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Дослідивши матеріали особової справи судом встановлено, що до засудженого ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження № 12015040340004167 від 01.12.2015 р. та кримінального провадження № 12016040340001761 від 12.05.2016, яке перебувало на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався. Злочин за яким він був визнаний винним вчинено засудженим 01.12.2015.
Не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і під час перегляду даного вироку судом апеляційної інстанції.
Відтак, суд дійшов висновку, що хоча й ОСОБА_4 вчинив злочин до 20.06.2017, однак до цього часу заходи попереднього ув'язнення до нього в рамках вказананого кримінального провадженні, як і будь-якого іншого, не застосовувалися.
Вирок суду від 26.07.2017 набрав законної сили і 15.11.2017 фактично був приведений до виконання в частині направлення засудженого до місця позбавлення волі для відбування відповідного покарання.
Період безпосереднього відбування покарання у виді позбавлення волі засудженим у розумінні ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року та ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення", не є заходом попереднього ув'язнення.
Щодо строку перебування його під вартою з 02.01.2018 по 06.03.2019, який на думку засудженого слід перерахувати у відповідності до ст. 72 ч. 5 КК України за правилами один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, то суд зазначає, що під час звернення ОСОБА_4 для вирішення даного питання до Дніпровського апеляційного суду у формі заяви про виправлення описки у судовому рішенні, апеляційним судом під час розгляду такої заяви у своїй ухвалі від 10.04.2019 було слушно зазначено, що правила ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26.11.2015, не можуть застосовуватися до ОСОБА_4 під час перебування ним у місцях попереднього ув'язнення у вищевказаний період.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_4 про перерахунок строку відбування покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 371,372,537,539 КПК України, ч.5 ст. 72 КК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок строку відбування покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим на протязі семи днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя ОСОБА_1