179/1022/20
2/179/24/21
27 квітня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Ахтієвій Р.С.
за участю
представника позивача (відповідача) ОСОБА_1
відповідача (позивача) ОСОБА_2
представника відповідача (позивача) ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
10 липня 2020 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
З урахуванням уточнень позивач посилалася на те, що 08.09.2006 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , який розірвано 30 квітня 2020 року. З лютого 2020 року шлюбні відносини між сторонами були припинені.
Від шлюби сторони мають спільну доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час перебування в шлюбі та ведення спільного господарства з відповідачем, ними у спільну сумісну власність подружжя було набуто наступне майно:
-квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 16.08.2011 року;
-транспортний засіб, марки «КАМАЗ» моделі «55102» 1982 року випуску, згідно договору купівлі-продажу від 08.11.2018 року;
-причіп, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року випуску, згідно договору купівлі-продажу від 06.06.2019 року.
Вказане майно було придбано за спільні сімейні кошти, які відклали за час перебування у шлюбі.
Проте, як виявилося ОСОБА_2 , після того як ОСОБА_4 звернулася з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя та вже після розірвання шлюбу, без її згоди, 05.08.2020 року здійснив відчуження транспортного засобу марки «КАМАЗ 55102», ринкова вартість якого становить 130 560 грн.
Оскільки ОСОБА_4 не може дійти згоди щодо поділу вищезазначеного майна, тому вона вимушена звернутися до суду та прохає поділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином:
-визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину транспортного засобу - причепу, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року, випуску номер кузова НОМЕР_1 ;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину транспортного засобу - причепу, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року випуску номер кузова НОМЕР_1 ;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 65 280 грн. в якості компенсації вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «КАМАЗ» моделі «55102», 1982 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 відчуженого відповідачем.
02 жовтня 2020 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
ОСОБА_2 з урахуванням уточнень посилався на те, що 08.09.2006 року сторони уклали шлюб, який розірвано 30 квітня 2020 року. Від шлюби сторони мають спільну доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час перебування в шлюбі, ОСОБА_2 була набута у власність квартира площею 46,86 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 16 серпня 2011 року.
ОСОБА_2 був проданий транспортний засіб «КАМАЗ» моделі 5102, 1982 року випуску, який був придбаний за гроші батька. Саме тому батько позивача ОСОБА_6 настояв на тому, щоб ОСОБА_2 продав йому транспортний засіб.
ОСОБА_2 зазначає, що на сьогоднішній день, він іноді користується транспортним засобом «КАМАЗ» моделі 5102, 1982 року випуску, для заробітку та означений транспортний засіб є єдиним джерелом його доходу.
Під час шлюбу ОСОБА_2 був придбаний транспортний засіб причеп, марки «LANG», моделі «ТРА» 65-100» 1990 року випуску номер кузова НОМЕР_3 , ринкова вартість якого складає 35 060,00 грн.
За таких умов, ОСОБА_2 вважає за необхідне визнати за собою право власності на транспортний засіб причеп, марки «LANG», моделі «ТРА» 65- 100» 1990 року випуску номер кузова НОМЕР_3 , шляхом виплати компенсації ОСОБА_4 у розмірі 17 530,00 грн.
ОСОБА_2 зазначив, що квартира АДРЕСА_1 , є єдиним його житлом, іншого житла він не має, вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.
На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає поділити спільне сумісне майно подружжя наступним чином:
-визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину транспортного засобу - причепу, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року, випуску номер кузова НОМЕР_1 ;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб - причеп, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , шляхом виплати компенсації у розмірі 17 530 грн.
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 179/1452/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та цивільну справу № 179/1022/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У судовому засіданні представник позивача (відповідача) ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги ОСОБА_4 , посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві. Заперечив проти позовних вимог в частині позовних вимог ОСОБА_2 стосовно визнання за ОСОБА_2 права власності на транспортний засіб - причеп марки «LANG», шляхом виплати компенсації.
Відповідач (позивач) ОСОБА_2 та представник відповідача (позивача) ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, зазначивши, що заперечують проти позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частину транспортного засобу - причепу марки «LANG», а також стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 65 280 грн. в якості компенсації вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «КАМАЗ», з підстав зазначених в уточненій позовній заяві.
Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжяпідлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 08 вересня 2006 року між сторонами був укладений шлюб, який розірвано 30 квітня 2020 року (а. с. 4-6).
Відповідно до ст. ст. 60, 61 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку, при цьому об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
Квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 16.08.2011 року, приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Кудрявцевим О.О. належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 8-11).
Транспортний засіб, марки «КАМАЗ», моделі «55102» 1982 року випуску, зеленого кольору, VIN-код НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2018 року належав ОСОБА_2 (а. с. 125-136). Згідно інформаційної довідки РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 05.10.2020 року вказаний транспортний засіб 05.08.2020 року перереєстровано на нового власника (а. с. 107-108).
Причіп, марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року випуску, моделі «TPA 65-100», номерний знак НОМЕР_4 , 1990 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2019 року належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 109-120).
Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно роз'яснень Пленуму Верхового Суду України викладених у п. 23 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання
шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. ст. 368, 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільної сумісною власністю, при цьому майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ст. 370 ЦК України у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
В той самий час як вбачається з матеріалів справи, право спільної сумісної власності на майно припиняється у разі поділу цього майна між співвласниками, у відповідності до положень ч. 3 ст. 372 Цивільного Кодексу.
В судовому засіданні беззаперечно встановлений факт, що квартира АДРЕСА_1 набуто сторонами в період шлюбу, вказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. У зв'язку із чим, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а саме визнання за ними права власності на Ѕ частину за кожним спірної квартири.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_8 зазначає, що відчужений 05.08.2020 року транспортний засіб «КАМАЗ» моделі 5102, 1982 року випуску, який був придбаний за кошти його батька, у зв'язку із чим він продав транспортний засіб.Однак ОСОБА_2 не надано об'єктивних, належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до частини 2 статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, однак дружина або чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У відповідності до частини 3 статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.
Отже, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя Ѕ частину вартості спільного майна, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 05.11.2020 року визначено вартість ідентичного транспортного засобу, марки «КАМАЗ», моделі «55102» 1982 року випуску, зеленого кольору, VIN-код НОМЕР_2 , яка становила 130 560 грн. (а. с. 156-166).
Частина 1 статті 369 ЦК України визначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Вказаний висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 05 квітня 2019 року у справі № 645/4711/15-ц.
Судом встановлено, що спірний транспортний засіб марки «КАМАЗ» був спільною сумісною власністю подружжя, набутий за час шлюбу, що не заперечується сторонами, є цінним майном та неподільною річчю. Проте ОСОБА_2 здійснив його продаж іншій особі без згоди ОСОБА_4 .
Оскільки вищевказаний транспортний засіб марки «КАМАЗ», який є спільним сумісним майном подружжя, який було відчужено під час розгляду справи судом та без згоди ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне стягнути в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «КАМАЗ», у розмірі 65 280 грн.
Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 05.11.2020 року визначено вартість ідентичного транспортного засобу, причіп марки «LANG», моделі «ТРА 65-100» 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , яка становила 35 060 грн. (а. с. 167-177).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 користується транспортним засобом, причепом марки «LANG» для здійснення підприємницької діяльності, що також не оспорюється сторонами, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на вказаний причіп, стягнувши в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості Ѕ частини транспортного засобу причепу марки «LANG» у розмірі 17 530 грн., яку 12.02.2021 року внесено на депозитний рахунок суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_4 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 428 грн. 12 коп., у зв'язку із чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути судовий збір у зазначеному розмірі. ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., який необхідно стягнути з ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 :
-квартиру загальною площею 46,86 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-транспортний засіб марки «КАМАЗ», моделі «55102», 1982 року випуску, зеленого кольору VIN-код НОМЕР_2 ;
-транспортний засіб марки «LANG», моделі «TPA 65-100», номерний знак НОМЕР_4 , 1990 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 06 червня 2019 року.
В порядку поділу спільного майна подружжя, припинити право спільної сумісної власності на:
-квартиру загальною площею 46,86 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-транспортний засіб марки «КАМАЗ», моделі «55102», 1982 року випуску, зеленого кольору VIN-код НОМЕР_2 ;
-транспортний засіб марки «LANG», моделі «TPA 65-100», номерний знак НОМЕР_4 , 1990 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 06 червня 2019 року.
Визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на:
-Ѕ частини квартири загальною площею 46,86 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) в якості компенсації вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «КАМАЗ», моделі «55102», 1982 року випуску, зеленого кольору VIN-код НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 65 280 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) в якості компенсації вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «LANG», моделі «TPA 65-100», номерний знак НОМЕР_4 , 1990 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 06 червня 2019 року, грошові кошти, які внесено на депозитний рахунок суду, згідно квитанції № 0.0.2012337555 від 12.02.2021 року в розмірі 17 530 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 1 428 грн. 12 коп.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на:
-Ѕ частини квартири загальною площею 46,86 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-транспортний засіб марки «LANG», моделі «TPA 65-100», номерний знак НОМЕР_4 , 1990 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 06 червня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17 травня 2021 року.
Суддя Т.А.Ковальчук