Справа № 203/1190/21
Провадження № 3/0203/1138/2021
іменем України
13.05.2021 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП,
Посадовою особою Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП за те, що він 22 березня 2021 року о 19 годині 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля буд.10 по вул. Курчатова в м. Дніпро, висловлювався нецензурною лайкою в бік співробітників поліції та перехожих, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст.280 КУпАП, передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Зі змісту ст. 173 КУпАП та Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хуліганство" N 10 від 22 грудня 2006 року вбачається, що однією з обов'язкових ознак суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є наявність в діянні правопорушника хуліганського мотиву -явної неповаги до суспільства. Тобто вчинені правопорушником дії можуть кваліфікуватись як хуліганство лише, якщо викликані прагненням правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В судовому засіданні було оглянуто DVD-диск із записом події, яка відбулась 22 березня 2021 року за участю ОСОБА_1 , однак при огляді вищевказаного відеозапису встановлено, що на даних відеозаписах не зафіксовано дій ОСОБА_1 , які вказували на порушення громадського порядку.
Водночас, до матеріалів справи, співробітниками поліції, не долучено взагалі доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на порушення громадського порядку, зокрема відсутні пояснення свідків чи інших осіб, які б свідчили про вчинення останнім дій, які передбачені ст.173 КУпАП.
Таким чином, факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
За змістом ст.252КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга, на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя О.О.Смольняков
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання чинності.
Постанова набрала чинності «___» ____________ 2021 року.
Секретар: ____________