Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
"29" серпня 2006 р. Справа № 3/224а
« 29 » серпня 2006 року справа № 3/224а
12 год. 40 хв.
За позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівський м»ясокомбінат» м.Чернігів, вул.Любецька, 80
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя В. М. Репех
За участю секретаря судового засідання Рубан Н. О.
Представники сторін :
від позивача: Кузьменко Н. В. -юрисконсульт ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат», довіреність № 844 від 22.09.2005р.
Сидоренко М. І. -представник ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат», довіреність № 999 від 14.11.2005р.
від відповідача: Дзюба Л. М. -старший держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 30674/10/10-010 від 30.12.2005р.
Дуфіна С. П. -головний держподатревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи, довіреність № 19242/10/10-010 від 09.08.2006р.
Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач заявив позов про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0002462320/0 від 30.06.2006 р., яким Закритому акціонерному товариству «Чернігівський м»ясокомбінат» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3708,00 грн. в т.ч. ( 2472,00 грн. - основний платіж, 1236,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).
ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно занижено податок на додану вартість за березень 2005 року на суму 2472,00 грн. При цьому позивач зазначає, що всі суми, які ним були включені до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними. Позивач вказує на те, що визнання недійсним в судовому порядку установчих документів і свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «Темп-Ю» не є підставою для позбавлення його контрагентів, зокрема, ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» на податковий кредит, оскільки таких наслідків Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає.
Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення та відповідність його чинному законодавству. Податковий орган зазначає, що ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» було безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ, оскільки податкові накладні, одержані позивачем від ПП «Темп-Ю», не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР. Відповідач вказує на те, що податкові накладні були виписані особою, яка на той момент не була зареєстрована як платник податку на додану вартість, особою, яка з 4 кварталу 2001 року не звітувала і не сплачувала податки, податкові зобов»язання ПП «Тепм-Ю» не сплачені, а тому ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» не мало права на податковий кредит.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:
На підставі направлень від 03.05.2006р. № 550, від 24.05.2006р. № 630, від 01.06.2006р. № 650, виданих Державною податковою інспекцією у місті Чернігові, працівниками ДПІ у місті Чернігові та ДПА в Чернігівській області, на підставі п.1, п.2 ст.11, ст.11№ Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плана-графіка проведення документальних перевірок суб»єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Закритим акціонерним товариством «Чернігівський м»ясокомбінат» ( код за ЄДРПОУ 05507146 ) вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р.
В результаті проведеної перевірки були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2005 року на суму 2472,00 грн., про що було складено акт перевірки № 438/23/05507146 від 22.06.2006р.
За наслідками розгляду матеріалів перевірки керівник органу державної податкової служби або його заступник приймає податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253.
На підставі акту перевірки від 22.06.2006р. № 438/23/05507146 відповідачем, Державною податковою інспекцію у місті Чернігові, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002462320/0 від 30.06.2006 р., яким Закритому акціонерному товариству «Чернігівський м»ясокомбінат» визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3708,00 грн. в т.ч. ( 2472,00 грн. - основний платіж, 1236,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить його скасувати.
Так, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2005 року в сумі 2472,00 грн.
Проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що на підставі накладних № РН-0093 від 04.03.2005р., № РН-155 від 29.03.2005р. Закритим акціонерним товариством «Чернігівський м»ясокомбінат» отримано від Приватного підприємства «Темп-Ю» товар ( шпик хребтовий ) на загальну суму 14829,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 2471,50 грн. ). Розрахунок за придбані м»ясопродукти ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» здійснив готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів за № 212 від 04.03.2005р. на суму 9600 грн. та № 335 від 29.03.2005р. на суму 5229,00 грн., які мають відтиск отримувача готівкових коштів ПП «Темп-Ю».
ПП «Темп-Ю» було видано позивачу податкові накладні № 93 від 04.03.2005р. та № 155 від 29.03.2005р.
ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» у березні 2005 року в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, п.2, п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. № 233/2037, до складу податкового кредиту віднесено суму 2471,50 грн. по податковим накладним, отриманим від Приватного підприємства «Темп-Ю» ( м.Київ, вул.Арсенальна, 1Б, ідентифікаційний код 21652669 ), свідоцтво платника ПДВ якого анульовано в зв»язку із скасуванням державної реєстрації рішенням господарського суду м.Києва від 28.10.2003р. ( справа № 44/69 ).
Приватне підприємство «Темп-Ю» зареєстроване як суб»єкт підприємницької діяльності 30.04.1996р. Печерською районною державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 21652669, за адресою: м.Київ, площа Арсенальна, 1Б. Взято на облік у Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва як платника податків, зокрема податку на додану вартість ( свідоцтво № 37444139 ).
За змістом статті 6 Закону України “Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р. № 887 та ч.2 статті 26 Цивільного кодексу Української РСР підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2003р. по справі № 44/69, яке набрало законної сили, скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства «Темп-Ю», оскільки ПП “Темп-Ю» не подавалась податкова звітність і не сплачувались податки з 03.02.1998р. Згідно листа Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва за № 13394/7/01-310 свідоцтво платника ПДВ № 37444139 ПП «Темп-Ю» анульовано з 28.10.2003р.
Тобто саме з 28.10.2003р. ПП “Темп-Ю» було позбавлено спеціальної правоздатності платника ПДВ, а його загальна підприємницька правоздатність була обмежена рішенням суду.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна повинна відповідати вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 цього Закону.
Відповідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п.9.2 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Пунктом 9.3 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР передбачено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
На підставі пункту 9.7 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.
Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним податковим органом.
Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується
днем такого анулювання.
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Податкові накладні, одержані ЗАТ «Чернігівський м»ясокомбінат» від ПП «Темп-Ю», які видані після дати анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та виключення з реєстру, не дають права на нарахування податкового кредиту, оскільки не відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР. На момент складання податкової накладної ПП «Темп-Ю» не було платником податку на додану вартість.
Зазначені обставини свідчать, що у господарських операціях з Товариством від імені ПП «Темп-Ю» на стороні продавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена Товариством до податкового кредиту сума податку на додану вартість 2471,50 грн. не відповідає фактичним податковим зобов»язанням платника податку-продавця.
Відповідну позицію викладено й в Постанові Верховного Суду України від 14.12.2004р. зі справи № 11/572.
Таким чином, доводи позивача є неправомірними, оскільки факт порушення було встановлено актом перевірки відповідача.
Виходячи з вищезазначеного, податковим органом правомірно донараховано податок на додану вартість в сумі 2472,00 грн. та застосовано штрафні ( фінансові санкції ).
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтєю 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процессуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В позові відмовити.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя В. М. Репех
Повний текст постанови підписаний