Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" травня 2021 р. Справа № 922/1364/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл", м. Харків Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета Рітейл", м. Київ
про стягнення 92964,36 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ", м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 92964,36 грн заборгованості.
Заявлений позов обґрунтований з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про заміну сторони в зобов'язанні від 27.04.2020 щодо сплати заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета Рітейл" за договором поставки № 3562 від 09.03.2019.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2021 відкрито провадження у справі № 922/1364/21; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета Рітейл", м. Київ; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної ухвали від 16.04.2021.
Позивачем копію ухвали від 16.04.2021 отримано 23.04.2021, про що свідчить зворотне поштове повідомлення № 009863/3, згідно з яким на адресу останнього надсилалась поштова кореспонденція (а. с. 52).
Проте, надіслані на адресі відповідача та третьої особи копії ухвали від 16.04.2021 повернулись на адресу суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 44-51). Відомостей про наявність у відповідача та третьої особи іншої адреси матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін та третьої особи про розгляд даної справи, а останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд судом справи.
Відповідач та третя особа не скористались своїм правом щодо подання відзиву/пояснень на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2021.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 09.03.2019 між позивачем, як постачальником, та третьою особою, як покупцем, укладено договір поставки № 3562 (далі за текстом - договір; а. с. 5-6), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у цьому договорі.
Згідно з п. 2.1.-2.2. договору загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару формується у національній валюті України, з урахуванням торгової націнки та фіксується у товарній накладній.
Відповідно до п. п. 3.1-3.3 договору постачальник зобов'язується здійснити доставку товару на склад покупця протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки. Доставка товару виконується силами та засобами постачальника в разі відсутності транспорту покупця.
Товар поставляється постачальником в погодженні з покупцем місця, що розташовані за наступними адресами: м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5 та інші.
Датою доставки товару вважається дата передачі постачальником товару покупцю, згідно підписаних сторонами накладних. Передача товару проводиться за довіреністю покупця, або, за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, скріпленого печаткою покупця про його отримання.
За змістом п. 4.2 договору оплата товару постачальника здійснюється кожні 7 (сім) календарних днів за реалізований товар.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем строків розрахунків по оплаті товару, передбачених умовами договору, постачальник має право забрати неоплачений покупцем товар.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору протягом вересня-листопада 2019 року позивач поставляв третій особі обумовлений договором товар, за наступними видатковими накладними:
№ ХР-0005041 від 28.09.2019 на суму 22978,94 грн (а. с. 9-10);
№ ХР-0005172 від 11.10.2019 на суму 8055,43 грн (а. с. 11-12);
№ ХР-0005361 від 18.10.2019 на суму 23352,48 грн (а. с. 13);
№ ХР-0005380 від 18.10.2019 на суму 8422,30 грн (а. с. 14);
№ ХР-0005520 від 25.10.2019 на суму 2942,22 грн (а. с. 15);
№ ХР-0005525 від 25.10.2019 на суму 6606,00 грн (а. с. 19);
№ ХР-0005663 від 01.11.2019 на суму 4957,56 грн (а. с. 20);
№ ХР-0005814 від 08.11.2019 на суму 12387,82 грн (а. с. 21-22);
№ ХР-0005956 від 15.11.2019 на суму 5753,16 грн (а. с. 27).
Третя особа повернула, а позивач прийняв товар, поставлений на умовах договору на загальну суму 683,00 грн, що підтверджується накладними на повернення: № ХР-0000169 від 07.04.2020 (а. с. 31), № ХР-0000170 від 08.04.2020 (а. с. 32), № ХР-0000174 від 08.04.2020 (а. с. 33), № ХР-0000199 від 08.04.2020 (а. с. 34).
Решту поставленого товару на суму 92964,36 грн. третя особа не оплатила, та не повернула.
Матеріали справи також свідчать про те, що 27.04.2020 між позивачем, як кредитором, відповідачем, як новим боржником, та третьою особою, як первісним боржником, укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні (далі за текстом - договір про заміну; а. с. 7-8), за змістом якого первісний боржник переводить свій борг (права та обов'язки) за договором поставки № 3562 від 09.03.2019 з урахуванням всіх наступних змін та доповнень (надалі - основний договір), який був укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із основного договору, і приймає на себе права та обов'язки первісного боржника в обсязі, що зазначені в п. 1.2. договору, за основним договором.
Згідно п. 1.2. договору про заміну, новий боржник внаслідок укладення цього договору замість первісного боржника зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу, а саме 92964,36 грн в наступні терміни:
- 50% суми, зазначеної в даному пункті, в строк до 31 серпня 2020 року;
- 50% суми, зазначеної в даному пункті, в строк до 31 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 3.1. договору про заміну,новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором про заміну сторони у зобов'язанні від 27.04.2020 не виконав, та не сплатив на користь позивача 92964,36 грн. заборгованості за договором поставки № 3562 від 09.03.2019 ні в строк до 31.10.2020, ні станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі в якому останній просить суд стягнути з відповідача 92964,36 грн. заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Факт наявності у третьої особи перед позивач боргу за договором поставки № 3562 від 09.03.2019 в сумі 92964,36 грн. підтверджується матеріалами справи та ні відповідачем ні третьою особою не спростовано. Доказів повернення товару на вказану суму останніми суду також не надано. Строк виконання зобов'язання визначено умовами цього договору та є таким, що настав.
Оскільки згідно з умовами договору від 27.04.2020 про заміну сторони в зобов'язанні відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити борг третьої особи за договором поставки № 3562 від 09.03.2019 в сумі 92964,36 грн. до 31.10.2020, проте не надав суду будь-яких доказів виконання цих зобов'язань, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача.
Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 2270,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Ковальська, буд. 2; код ЄДРПОУ 42579433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-СВ" (адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, офіс 717; код ЄДРПОУ 35626950):
92964,36 грн. основного боргу;
2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак