Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/148/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
про визнання права власності
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
3-ої особи - не з'явився;
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_3 , в якому просить визнати за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Зірка", ідентифікаційний код юридичної особи: 212042009 в розмірі 33,31 % статутного капіталу, яка згідно статуту ТОВ НВФ "Зірка" в новій редакції від 12.06.2019 належала ОСОБА_4 з порушенням вимог чинного законодавства, та на яку відкрив спадщину ОСОБА_3 .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/148/21. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на "16" березня 2021 р. о 14:40 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
15.03.2021 представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про відкладення судового засідання за вх. № 5912, яка долучена судом до матеріалів справи.
16.03.2021 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату за вх. № 6044. Клопотання долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2021 заяву відповідача про відкладення судового засідання (вх. № 5912 від 15.03.2021) та клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату (вх. № 6044 від 16.03.2021) задоволено. Відкладено підготовче засідання на "08" квітня 2021 р. о 17:00 год.
08.04.2021 представником відповідача до канцелярії суду подані письмові пояснення за вх. № 8041, які долучені до матеріалів справи.
08.04.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату за вх. № 2015, яке долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2021 в задоволенні клопотання представника позивача (вх. 2015 від 08.04.2021) про відкладення судового засідання відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "16" квітня 2021 р. о 14:30 год.
В судовому засіданні 16.04.2021 на підставі ст. 216 та ст. 202 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 13.05.2021 о 16:00 год.
В призначене судове засідання 13.05.2021 позивач та третя особа не направили своїх представників, про причину неявки суд не повідомили. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 16.04.2021.
Відповідач також не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, а строк розгляду справи по суті вичерпано, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
28.12.2004 протоколом № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004 ОСОБА_3 прийнято до складу учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА”. У протоколі № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004 зазначено, що ОСОБА_5 вирішила вийти зі складу учасників Товариства та передати свою частку у розмірі 25% статутного капіталу ОСОБА_3 . Також протоколом № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004, було засвідчено розмір часток і кількість голосів кожного учасника у статутному капіталі, які складають: ОСОБА_3 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 15 розмір внеску (гривень); ОСОБА_4 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 5925,00 розмір внеску (гривень); ОСОБА_1 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 5925,00 розмір внеску (гривень); ОСОБА_2 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), -5925,00 розмір внеску (гривень).
12.06.2019 були проведені загальні збори ТОВ НВФ “ЗІРКА”, на яких були присутні всі учасники товариства. По другому питанню учасники ТОВ НВФ “ЗІРКА”, проголосувавши “ЗА” - 100%, одностайно вирішили затвердити нову редакцію Статуту ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 12.06.2019, відповідно до пункту 3.1. якого: Розмір частки Учасника Товариства у відсотках відповідає співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу Товариства.
Статут ТОВ НВФ “ЗІРКА” у новій редакції від 12.06.2019 належним чином затверджений згідно з чинним законодавством, що підтверджується Протоколом № 12/06/-19 загальних зборів учасників товариства, справжність підписів всіх учасників засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шишком В.А., та відповідні зміні внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що після перерозподілу часток у статутному капіталі та затвердження нової редакції Статуту товариства, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали по 33,31% голосів, що відповідає вартості їх часток у статутному капіталі (по 5925,00 грн.). В той же час, за твердженнями позивача, ОСОБА_3 отримав 0,08 голосів, що відповідає співвідношенню номінальної вартості його частки та статутному капіталу товариства, а саме 15 грн. до 17790,00 грн.
Разом з цим, позивач наполягає на тому, що перехід частки 25 % від ОСОБА_5 до ОСОБА_3 був здійснений з порушенням норм діючого законодавства, без оформлення договору купівлі-продажу та без урахування права інших учасників товариства на право першочергового викупу частки іншого учасника товариства, хоча таке право було заявлено відповідним листом ОСОБА_1 . Окрім того, позивач стверджує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не внесли до статутного капіталу грошові кошти, які відповідають розміру набутих ними часток.
Враховуючи вказане, зборами учасників товариства було прийнято рішення, оформлене протоколом від 01.10.2020, про виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_3 , як фізичної особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо з обмеженнями.
Окрім того, 18.12.2020 ОСОБА_4 був направлений лист-попередження про те, що їй необхідно здійснити внесення до статутного капіталу грошових коштів, які відповідають розміру набутої нею частки.
Як вказує позивач, ОСОБА_4 не здійснила внесення до статутного капіталу грошових коштів, які відповідають розміру набутої нею частки, а на даний час, ОСОБА_4 являється померлою та ОСОБА_3 намагається отримати спадщину, а саме 33,31% голосів ТОВ НВФ "Зірка", які їй належали.
Однак, на переконання позивача, частка ОСОБА_4 підлягає перерозподілу між іншими учасниками товариства, а оскільки ОСОБА_2 не бажає вступати у частину голосів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати саме за ним право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Зірка" в розмірі 33,31 % статутного капіталу, яка згідно статуту ТОВ НВФ "Зірка" в новій редакції від 12.06.2019 належала ОСОБА_4 .
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
За ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Як встановлено судом, 28.12.2004 протоколом № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004 ОСОБА_3 прийнято до складу учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА”. У протоколі № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004 зазначено, що ОСОБА_5 вирішила вийти зі складу учасників Товариства та передати свою частку у розмірі 25% статутного капіталу ОСОБА_3 . Також протоколом № 4 зборів учасників ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 28.12.2004, було засвідчено розмір часток і кількість голосів кожного учасника у статутному капіталі, які складають: ОСОБА_3 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 15 розмір внеску (гривень); ОСОБА_4 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 5925,00 розмір внеску (гривень); ОСОБА_1 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), - 5925,00 розмір внеску (гривень); ОСОБА_2 - 25 (частка засновників), - 25 (кількість голосів у відсотках), -5925,00 розмір внеску (гривень).
Твердження позивача про те, що був порушений порядок передачі частки в статутному капіталі та проігнороване заявлене ОСОБА_1 першочергове право на викуп частки іншого учасника, суд вважає необґрунтованим, оскільки таке твердження позивача не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Зокрема, до суду не було надано доказів визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 28.12.2004, та не було надано заяву, на яку посилається позивач, як на доказ порушення його права на першочерговий викуп частки, що належала ОСОБА_5 .
Згідно ст. 12 ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Судом встановлено, що 12.06.2019 були проведені загальні збори ТОВ НВФ “ЗІРКА”, на яких були присутні всі учасники. По другому питанню учасники ТОВ НВФ “ЗІРКА”, проголосувавши “ЗА” - 100%, одностайно вирішили затвердити нову редакцію Статуту ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 12.06.2019, відповідно до пункту 3.1. якого: Розмір частки Учасника Товариства у відсотках відповідає співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу Товариства.
Відповідно до ч.ч. 1- 2 ст. 15 ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.
Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
4) про ліквідацію товариства.
Тобто прийняття рішень з питань перерозподілу часток учасників товариства та виключення учасника, законодавцем віднесено саме до компетенції загальних зборів товариства.
Стверджуючи проте, що ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не було внесено до статутного капіталу грошові кошти, які відповідають розміру набутих ними часток, позивачем до суду не надано доказів того, що загальними зборами товариства було прийнято рішення про виключення вказаних учасників з товариства та про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства.
Напроти, згідно інформації про ТОВ НВФ "ЗІРКА", внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 15,00 грн.) та ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду 5925,00 грн. ) є одними із засновників (учасників) товариства.
Що ж стосується частки ОСОБА_4 (померлої особи), слід звернути увагу, що відповідно до ст. 23 ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Вказані положення Закону закріплені також у Статуті ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 12.06.2019, за затвердження якого проголосували 100 % учасників Товариства (у тому числі позивач), що підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ НВФ “ЗІРКА” від 12.06.2019.
Так, відповідно до п. 9.17 Статуту у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників Товариства.
Відповідно до п. 9.18 Статуту у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі Товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до Товариства відповідно до закону, Товариство може виключити учасника з Товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі Товариства становить 50 відсотків або більше, Товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією Товариства, без врахування голосів цього учасника.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників Товариства за умови подання заяви про вступ до Товариства. Вказана заява має бути подана протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством.
Як було встановлено судом, до моменту своєї смерті ОСОБА_4 не була позбавлена своєї частки у статутному капіталі за рішенням загальних зборів Товариства. А відповідач, як спадкоємець першої черги, в передбаченому законом порядку, 17.03.2021 відкрив спадкову справу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63954645.
В той же час, судом не встановлено обставин, а позивачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчити про наявність підстав для визнання саме за позивачем права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Зірка" в розмірі 33,31 % статутного капіталу, яка згідно статуту ТОВ НВФ "Зірка" в новій редакції від 12.06.2019 належала ОСОБА_4 , що дає підстави дійти висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наразі, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, яке викладено у письмових поясненнях (вх. № 8041 від 08.04.2021), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи те, що судом відмовлено в позові з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, заява відповідача про застосування позовної давності підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору у зв'язку з відмовою у задоволенні позову залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Фізична особа ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Повне рішення складено "20" травня 2021 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/148/21