79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.05.2021 справа № 914/633/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Банзули М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Громадська організація «Третя хвиля», м. Львів
про стягнення 10 013,98 грн.
Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Громадської організації «Третя хвиля» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №Г-9230-14 від 31.10.2014 року у розмірі 10 013,98 грн.
Ухвалою від 17.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. В судове засідання 19.04.2021 року з'явився представник позивача, відповідач явку не забезпечив, розгляд справи відкладено на 17.05.2021 року.
За вхідним №11009/21 від 12.05.2021 року надійшов відзив на позовну заяву. В судове засідання 17.05.2021 року з'явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 17.05.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Аргументи позивача
31.10.2014 року сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. За актом приймання - передачі нерухоме майно передано 31.10.2014 року.
Договір укладено на термін до 30.10.2017 року та припинив свою дію з цієї дати, що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 року у справі №914/2597/17.
Даним рішенням з ГО «Третя хвиля» стягнуто 6 170,41 грн. заборгованості з орендної плати за період до 31.10.2017 року та виселено відповідача з нежитлового приміщення площею 32,2 м. кв., за адресою м. Львів, вул. Стецька, 6. Лише 29.11.2018 року нежитлове приміщення повернуто, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2018 року ВП №57623778.
Позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, розрахував та просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 10 013,98 грн.
Аргументи відповідача
У відзиві на позовну заяву з посиланням на умови договору заявлено клопотання про залучення балансоутримувача ЛКП «Княже місто» в якості третьої особи.
Позивачем не представлено доказів, що ЛКП «Княже місто» і Орендарем вчинялись дії щодо надіслання Орендодавцю Акта приймання передачі.
Відповідач стверджує, що постановою про закінчення виконавчого провадження встановлено факт відсутності боржника в нежитлових приміщеннях за адресою м. Львів, вул. Стецька, 6.
У довідці розрахунку не зазначено розмір орендної плати за місяць, а неустойка повинна бути розрахована виходячи з суми подвоєної орендної плати (2*157,68 грн.).
31.10.2014 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та громадською організацією «Третя хвиля» укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9230-14, згідно з п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення підвалу загальною площею 32,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стецька, 6.
Передача об'єкта оренди здійснена за актом приймання-передачі від 31.10.2014 року.
Договір укладено на термін до 30.10.2017 року (п. 4.1 Договору) та з цієї дати такий припинив свою дію, що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2018 року у справі № 914/2597/17.
Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди склав 157,68 грн. без ПДВ.
Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік) (п.5.2 Договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3 Договору).
В рішенні Господарського суду Львівської області по справі №914/2597/17 суд вирішив виселити громадську організацію «Третя хвиля» з нежитлових приміщень площею 32,2 м. кв., що за адресою м. Львів, вул. Стецька, 6 та стягнути 6 170,41 грн. заборгованості.
Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №57623778 від 17.12.2018 року встановлено факт відсутності боржника в орендованому приміщенні за адресою м. Львів, вул. Стецька,6.
Згідно довідки про заборгованість № 4-2302-14546 від 20.05.2020 станом на 14.05.2020 року заборгованість відповідача за договором № Г-9230- 14 від 31 10.2014 становить 16 184,39 грн. Згідно довідки №4-23021629 від 20.11.2017 року заборгованість станом на 01.10.2017 року становила 6 170,41 грн. За період з 01.11.2017 року по 29.11.2018 року розмір неустойки становить 10 013,98 грн.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами 31.10.2014 року договір № Г-9230-14 є договором найму (оренди) майна.
Як визначено ст.759, ч.1 ст.760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Так, у відповідності до ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженою ухвалою міської ради від 07.06.2007 року №897 (із змінами та доповненнями), і складає (91940*0,02)/12*1,029=157,68 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (п. 5.1 Договору). Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік) (п. 5.2 Договору). Орендна плата за кожен наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.3 Договору). За наведених умов договору сума орендної плати збільшувалась протягом дії договору за зростанням на індекс інфляції з врахуванням збільшення за попередні місяці. Крім того до матеріалів справи долучено довідку про заборгованість №4-2302-1629 від 20.11.2017 року, яка станом на 01.10.2017 року становить 365,25 грн. за місяць та 6170,41 грн. за час прострочення, що підтверджує рішенням Господарського суду Львівської області по справі №914/2597/17 яке не оскаржувалось та набрало законної сили. Надалі ціна на об'єкт оренди збільшувалась на індекс інфляції в кожному місяці, тому суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановив, що розрахунок орендної плати проведено вірно.
Згідно ч.4 ст.284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
На підставі рішення суду у справі №914/2597/17 ГО «Третя Хвиля» виселено з нежитлових приміщень та стягнуто 6 107,41 грн. Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.12.2018 року ВП №57623778 станом на 29.11.2018 року ГО «Третя хвиля» за адресою м. Львів, вул. Стецька. 6 не перебуває.
Суд також звертає увагу на те, що об'єктом оренди було комунальне майно, відтак, на правовідносини сторін також поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст.27 вказаного Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Водночас, згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як зазначалось вище, рішенням по справі №914/2597/17 відповідача виселено з об'єкта оренди. Відтак, з 01.11.2017 року до 29.11.2018 року відповідач, користувався об'єктом оренди без правової підстави.
Згідно зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Крім того, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового його припинення чи розірвання (п. 9.1 Договору). Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору (п. 9.3 Договору). Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у порядку і у строки, передбачені ч. 9 цього Договору, Орендодавець нараховує Орендареві неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за весь час прострочення обов'язку щодо повернення об'єкта оренди. Зазначена неустойка обліковується у позабалансовому рахунку Орендодавця.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За наведених обставин на підставі умов договору та рішення по справі №914/2597/17 виник обов'язок Орендаря повернути об'єкт оренди Орендодавцю. Обов'язок складання акта прийманні - передачі Орендаря та Балансоутримувача, та надіслання такого Орендодавцю на підставі 9.3, 9.4 Договору виникає після вчинення відповідний дій Орендарем, що свідчать про повернення об'єкта оренди. В даній ситуації відсутня об'єктивна необхідність залучати Балансоутримувача до участі у справі, оскільки Орендар не вчиняв будь - яких дій щодо повернення об'єкта оренди, договір укладений з Орендодавцем, а не Балансоутримувачем, тому клопотання про залучення Ббалансоутримувача в якості третьої особи слід залишити без задоволення.
Зазначені обставини є підставою для нарахування неустойки в порядку ст.785 ЦК України.
Згідно із ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст.617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Так, у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Балансоутримувач може прийняти від орендаря об'єкт оренди лише за дорученням Орендодавця. Таким чином, про свій намір повернути орендоване майно відповідач зобов'язаний був сповістити саме Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської, як Орендодавця.
Відтак, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач після припинення договору оренди у встановлені договором строки об'єкт оренди не повернув та продовжував використовувати нерухоме майно до моменту коли виконавчем встановлено, що такий за місцем знаходження майна не перебуває, позивач правомірно нараховував відповідачу неустойку в порядку ст.785 ЦК України, в розмірі 10 013,98 грн.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення 10 013,98 грн. неустойки, які підлягають до задоволення.
Судовий збір, в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, в розмірі 2 270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з громадської організації «Третя хвиля» (м. Львів, вул. Пекарська, 44, кв. 10, 79008, ЄДРПОУ 39127655) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів. пл.. Галицька, 15, 79008, ЄДРПОУ 25558625) заборгованість у сумі 10 013,98 грн. та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.05.2021 року.
Суддя З.В. Горецька