79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.05.2021 справа № 914/126/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради “Стрийська центральна районна лікарня”
до відповідача Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Стрийської районної ради
про стягнення 16895,22 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Суть спору: Комунальне некомерційне підприємство Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» звернулось із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича про стягнення 16895,22 грн., з яких 16517,52 грн. - основний борг та 377,70 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 16.03.2021р.
Крім того, ухвалою суду від 22.02.2021р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Стрийську районну раду.
В судовому засіданні 06.04.2021р. суд ухвалив змінити найменування позивача з Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» на Комунальне некомерційне підприємство Стрийської міської ради «Стрийська центральна районна лікарня».
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
31.12.2019р. між Комунальним некомерційним підприємством Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», що в подальшому було перейменовано Комунальне некомерційне підприємство Стрийської міської ради «Стрийська центральна районна лікарня» (орендодавець) та Фізична особа-підприємець Бурака Тараса Ігоровича (орендар) укладено договір нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району №18, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району нерухоме майно: нежитлові приміщення (майно) КНП «Стрийська ЦРЛ» площею 14,3 кв.м., розміщене за адресою: м.Стрий, вул.О.Басараб, 15, на четвертому поверсі будівлі, що позначено на планах літерою «А-7» під номером 1027, що перебуває на балансі балансоутримувача - Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», вартість якого визначені згідно з висновком про вартість майна від « 28» жовтня 2019 року і становить за незалежною оцінкою 170729 (сто сімдесят тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. без ПДВ.
Згідно з пунктом 1.3. договору, майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу окулярів.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору акту приймання-передавання майна.
Відповідно до пунктів 2.6. та 2.7. договору, орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.
Згідно із пунктом 3.1. договору, орендна плата, визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) та рішенням XVI-ої Стрийської районної ради VІ-го демократичного скликання від 21 березня 2013р. №207 «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади Стрийського району та пропорції її розподілу» (далі - Методика розрахунку) і застосовується як стартова. За результатами конкурсу на право оренди майна (протокол №2 від « 24» грудня 2019 року) орендна плата в місяць приміщення №1027 загальною площею 14,3 кв.м., розміщене на четвертому поверсі будівлі КНП «Стрийська ЦРЛ» становить без ПДВ та індексу інфляції за базовий місяць 2900 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції наступних місяців.
Пунктами 3.2. та 3.3. договорів передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщується на офіційному веб сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Відповідно до пункту 3.4. договору, у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Згідно із пунктом 3.5. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану майна з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставленого орендодавцем рахунку та належним чином оформленого акта виконаних робіт (послуг) по оренді.
Згідно із пунктом 3.9. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до пунктів 5.2. та 5.4. договору, орендар зобов'язується за актом приймання-передавання прийняти майно у користування на період оренди та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно із пунктом 7.4. договору, у разі якщо орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково) протягом трьох місяців підряд, орендодавець зобов'язується вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання договору та стягнення заборгованості.
Пунктом 9.4. договору передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, передбачених цим договором, проводиться на підставі рішення суду та/або в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до пунктів 10.1. та 10.2. договору, цей договір укладено з « 01» січня 2020 року до « 31» грудня 2022 року включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язання орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Згідно із пунктом 10.3. договору, зміни до умов цього договору, або його розірвання допускаються за взаємною згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктом 10.5. договору передбачено, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна.
Відповідно до пункту 10.11. договору, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.
Відповідно до акту приймання-передавання орендованого майна від 01.01.2020р., позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району нерухоме майно: нежитлові приміщення (майно) КНП «Стрийська ЦРЛ» площею 14,3 кв.м., розміщене за адресою: м.Стрий, вул.О.Басараб, 15, на четвертому поверсі будівлі, що позначено на планах літерою «А-7» під номером 1027.
Як зазначив позивач у позовній заяві, орендна плата здійснювалась орендарем відповідно до умов договору до квітня 2020р., однак 02.06.2020р. від відповідача надійшла заява про зменшення розміру орендної плати за договором оренди та скарга на обмежений доступ до орендованого приміщення.
Як також вказано у позовній заяві, оскільки позивач підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним засновнику, тому питання зменшення орендної плати на час запровадження карантину вирішувалось засновником.
Відповідно до листа Стрийської районної ради Львівської області від 14.04.2020р. №146/04-0715, що адресований позивачу, районна рада зазначає, що в даному випадку орендарі мали можливість володіти та розпоряджатися орендованими приміщеннями, а саме бути допущеними до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо, а тому враховуючи наведене Стрийська районна рада Львівської області не погоджує звільнення від сплати орендної плати за користування орендованими приміщеннями в КНП «Стрийська центральна районна лікарня».
04.06.2020р. позивач надіслав відповідачу лист №568, в якому Комунальне некомерційне підприємство Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» зазначає про те, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. у редакції від 17.03.2020р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, визначивши як винятки торгівлю продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
При цьому, як також вказано у цьому листі, наказом Міністерства охорони здоров'я України №211 від 28.10.2002р. «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров'я та посад фахівців у галузі охорони здоров'я у закладах охорони здоров'я», а саме у пункті №3 цього наказу визначено, що магазин медичної оптики є фармацевтичним аптечним закладом, що відноситься до закладів охорони здоров'я.
Крім того, у листі від 04.06.2020р. №568, позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вироби медичного призначення - будь який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Відтак, як зазначено у вказаному листі, Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. не було обмежено діяльність фармацевтичних аптечних закладів, зокрема магазинів медичної оптики, а наказом директора від 13.03.2020р. №99 «Про оголошення карантину в КНП «Стрийська ЦРЛ»», жодним чином не вказані обмеження у користуванні об'єктом оренди нерухомого майна.
При цьому, як вказано у зазначеному листі, на адресу КНП «Стрийської ЦРЛ» не надходило жодного листа чи повідомлення про призупинення діяльності Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича.
31.07.2020р. позивачем надіслано на адресу відповідача лист №792, в якому Комунальним некомерційним підприємством Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» у відповідь на лист відповідача щодо проведення перерахунку та зменшення розміру щомісячної орендної плати зазначено, що від початку карантину в КНП «Стрийська ЦРЛ» було розділено прийом хворих з підвищеною температурою та прийом хворих в поліклініці з неінфекційною патологією, а тому вхід в поліклініку, де знаходиться орендоване приміщення, був забезпечений у вільному доступі з боку стаціонару, про що і свідчать відповідні написи, а сфотографований орендарем вхід був відведений лише для хворих з підвищеною температурою.
При цьому у вказаному листі зазначено, що робота поліклінічного відділення відбувається згідно графіку, про що свідчать графіки і табелі лікарів та відомості про облік приймання хворих, а відтак доступ лікарів та відвідувачів для медичного огляду заблокованим не був.
Також у листі від 31.07.2020р. №792 позивач наголошує на тому, що відповідно до договору оренди нерухомого майна від 31.12.2019р. №18, у разі якщо орендар не сплачує орендну плату (повністю або частково) протягом трьох місяців підряд, орендодавець зобов'язується вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання договору та стягнення заборгованості. При цьому позивач повідомив відповідача, що станом на 31.07.2020р. в останнього існує заборгованість за договором оренди в розмірі 10839,30 грн.
Також 31.07.2020р. на адресу відповідача позивачем надіслано лист №793, в якому зазначається, що у зв'язку з існуванням заборгованості понад три місяці, керуючись пунктом 10.7.3. договору, Комунальне некомерційне підприємство Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» повідомляє Фізичну особу-підприємця Бурака Тараса Ігоровича про розірвання договору оренди від 31.12.2020р. №18 з 17.08.2020р.
20.08.2020р. позивач надіслав відповідачу претензію №848 щодо сплати заборгованості за договором оренди, в якій орендодавець вимагає від орендаря виконати належним чином зобов'язання за договором та перерахувати на його рахунок заборгованість в розмірі 16517,52 грн. у строк до 21.09.2020р., а також зазначає, що в разі невиконання цієї вимоги або залишення її без відповіді, орендодавець буде змушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором оренди разом із покладенням на орендаря усіх витрат, пов'язаних із судовим врегулюванням спору.
Як стверджує позивач, станом на грудень 2020р. у відповідача існує непогашена заборгованість за вищезгаданим договором оренди в розмірі 16517,52 грн., у зв'язку з чим він звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича заборгованості в розмірі 16895,22 грн., з яких 16517,52 грн. - основний борг та 377,70 грн. - пеня.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Фізична особа-підприємець Бурак Тарас Ігоровича зазначає, що у зв?язку із запровадженням на всій території України карантину та, відповідно, у зв?язку з видачею директором КНП «Стрийська ЦРЛ» Наказу від 13.03.2020р. №99 «Про оголошення карантину у КНП «Стрийська ЦРЛ», доступ до 4-го поверху де знаходиться орендоване приміщення було обмежено (закрито двері на ключ) як для працівників, так і для відвідувачів, що на думку відповідача свідчать фото заборонних знаків та написів розміщених на вході цього приміщення.
Відповідач при цьому посилається на пункт п.2.3. Наказу від 13.03.2020р. №99, що стосується заборони відвідування пацієнтів та допуску відвідувачів після медичного огляду тільки в разі крайньої необхідності.
Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, обмеження можливості використовувати дане приміщення та бути допущеним до нього підтверджується свідченнями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, відповідно до заяви свідка ОСОБА_1 , на початку березня 2020 року він замовив окуляри в магазині оптики, котрий знаходиться на 4 поверсі в приміщенні Стрийської районної поліклініки, за адресою: м.Стрий, вул. О.Басараб, 15. Як зазначено свідком, через тиждень прийшовши забрати замовлення він виявив, що вхід на четвертий поверх закритий. На вході в поліклініку та на дверях кожного поверху були вивіски, що у зв'язку з карантином вхід дозволено тільки для хворих з температурою, а звернувшись до медперсоналу поліклініки, щоб дізнатись яким чином пройти на 4 поверх поліклініки, йому відповіли, що вхід можливий зі сторони стаціонарного відділення і пропускають тільки за попереднім записом до лікаря, а в разі відсутності такого запису, йому буде відмовлено у пропуску.
Як зазначає свідок ОСОБА_1 у поданій ним заяві, після цього він зателефонував власнику магазина, який відповів, що поліклініку справді закрили на карантин і пропускають лише до лікарів за попереднім записом, повідомивши при цьому, що його замовлення готове і він готовий зустрітись в місті для того, що віддати замовлення особисто, як і було зроблено.
Відповідно до заяви свідка ОСОБА_2 , приблизно в середині березня 2020р., він замовив окуляри для корекції зору в магазині оптики, котрий знаходиться у Стрийській районній поліклініці на 4 поверсі, за адресою: м.Стрий, вул. О.Басараб, 15. Як зазначено свідком, через тиждень прийшовши по окуляри, він виявив, що двері на четвертому поверсі зачинені на замок, на всіх дверях були вивіски, що у зв'язку з карантином вхід дозволено тільки для хворих і температурою.
Як зазначає свідок ОСОБА_2 у поданій ним заяві, запитавши у медпрацівників як зайти у магазин оптики, що на 4 поверсі поліклініки, йому відповіли, що в приміщення можна потрапити лише за попереднім записом до лікаря, і тільки зі сторони відділення стаціонару, а без попереднього запису у пропуску буде відмовлено. Після цього, як зазначає ОСОБА_2 , він зателефонував до власника магазину зустрівся з ним в місті, де він отримав окуляри.
Крім того, на думку відповідача, доказом невикористання орендованого майна є також і відсутність нарахованих комунальних платежів (виставлені рахунки від Стрийської ЦРЛ, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву).
При цьому, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, позивач жодним чином не спростував факт обмеження доступу до орендованого приміщення, що знаходиться на 4-му поверсі поліклініки.
Отже, за твердженням відповідача неможливість здійснювати підприємницьку діяльність та неможливість отримувати дохід від підприємницької діяльності стали підставою для звернення до позивача з проханням зменшити розмір щомісячної орендної плати на половину вартості за березень 2020р. та звільнити від сплати орендної плати за період з 01.04.2020р. по 31.07.2020р.
Обгрунтовуючи своє право на пропорційне зменшення орендної плати за березень 2020 року, відповідач посилається на пункт 3.4. договору, частину 2 статті 286 Господарського кодексу України, частину 4 статті 762 Цивільного кодексу України та зазначає, що орендованим приміщенням він користувався лише протягом першої половини березня 2020р. (до 16.03.2020р.), а в подальшому не мав такої можливості через обставини, що від нього не залежали, оскільки обмеження доступу до майна відбулося зі сторони позивача.
Обгрунтовуючи своє право на звільнення від сплати орендної плати за період з 01.04.2020р. по 31.07.2020р., відповідач посилається на частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Таким чином, оскільки як стверджує відповідач, він був позбавлений законного права використовувати орендоване ним майно, тому на його думку заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення заборгованості по оренді є безпідставними та необґрунтованими, у зв?язку з чим Фізична особа-підприємець Бурак Тарас Ігорович у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 31.12.2019р. між позивачем та відповідачем укладено договір нерухомого майна, що належить до спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району №18, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування спільної комунальної власності територіальної громади Стрийського району нерухоме майно: нежитлові приміщення (майно) КНП «Стрийська ЦРЛ» площею 14,3 кв.м., розміщене за адресою: м.Стрий, вул.О.Басараб, 15, на четвертому поверсі будівлі, що позначено на планах літерою «А-7» під номером 1027, що перебуває балансі балансоутримувача - Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», вартість якого визначені згідно з висновком про вартість майна від « 28» жовтня 2019 року і становить за незалежною оцінкою 170729 (сто сімдесят тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. без ПДВ.
Факт передання вказаного майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна від 01.01.2020р.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Суд звертає увагу на те, що об?єктом оренди було комунальне майно, відтак, на правовідносини сторін також поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що об?єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини), інше окреме індивідуально визначене майно.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов?язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається із матеріалів справи, розмір нарахованої позивачем та не сплаченої відповідачем орендної плати за період з березня 2020р. по липень 2020р. за користування орендованим майном становить 16517,52 грн., однак як було зазначено судом, відповідач заперечує проти позову.
Щодо заперечень відповідача, які наведені ним у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Так, частиною 4 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Тобто вказаною нормою передбачено лише право орендаря ініціювати перед орендодавцем питання щодо зменшення плати, за умови якщо можливість користування майном істотно зменшилася і при цьому якщо за обставини, які спричинили зменшення такої можливості, орендар не відповідає.
Як встановлено судом, згідно із пунктом 3.5. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану майна з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
При цьому, згідно із частинами 1 та 2 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та як встановлено судом, між сторонами не було досягнуто згоди щодо зменшення розміру орендної плати, адже Стрийська районна рада, як засновник позивача не погодила таке зменшення, пояснюючи це тим, що орендарі мали можливість володіти та розпоряджатися орендованими приміщеннями, а зокрема бути допущеними до цього приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо.
Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зі змісту заперечень Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича вбачається, що його позиція фактично ґрунтується на тому, що позивач чинив йому перешкоди у користуванні орендованим майном, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід від такої діяльності, тобто за твердженням відповідача орендоване майно не могло використовуватись ним через обставини, за які він не відповідає.
Так, згідно із частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції 17.03.2020р.), було заборонено, зокрема, проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; до 03.04.2020р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Відповідно до наказу директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» від 13.03.2020р. №99 «Про оголошення карантину в КНП «Стрийська ЦРЛ»», в КНП «Стрийська ЦРЛ» з 13.03.2020р. введено карантин.
Згідно із пунктом 2.3. вказаного наказу, головним лікарям АЗПСМ та завідувачам відділень дано вказівку заборонити відвідування пацієнтів, в разі крайньої необхідності допускати відвідувача після медичного огляду, збору епіданамнезу, дистанційної телеметрії.
Зі змісту зазначеного наказу від 13.03.2020р. №99 вбачається, що його положення стосуються забезпечення виконання певних заходів щодо недопущення занесення та поширення випадків захворювань спричинених коронавірусом і полягають, в тому числі, у запровадженні певних обмежень та правил відвідування приміщення Стрийської центральної районної лікарні.
При цьому, слід зазначити, що наказом від 13.03.2020р. №99 не передбачено повного зупинення діяльності (закриття) Стрийської центральної районної лікарні на час карантину, як і не передбачено абсолютної заборони відвідування медичного закладу у цей період, в тому числі і для Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича.
Так, суд погоджується, що у зв?язку із запровадженням заходів щодо недопущення занесення та поширення випадків захворювань спричинених коронавірусом можуть виникати певні труднощі, що пов?язані з організацією здійснення підприємницької діяльності на території лікарні та які можуть спричинювати необхідність здійснення підприємцем певних додаткових дій, потреби у вчиненні яких до запровадження карантину на всій території України не було.
Однак, як вбачається із частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, обов?язковою умовою за наявності якої наймач звільняється від плати, є саме неможливість використання орендованого майна, а не наявність певних обмежень.
При цьому слід зазначити, що законодавством не передбачено випадків коли орендар майна (наймач) звільняється від плати в повному обсязі внаслідок виникнення обставин, які можуть вказувати на існування певних обмежень, пов?язаних з використання орендованого майна.
Отже беручи до уваги подані у справі докази та враховуючи встановлені судом обставини, твердження відповідача про те, що в нього не було можливості користуватися орендованим майном, є безпідставними.
Щодо заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України, свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Частиною 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Згідно із частиною 4 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
Як вбачається зі змісту заяв свідків, їхні показання не дають підстав для формування однозначного висновку про те, що Фізичній особі-підприємецю Бураку Тарасу Ігоровичу було повністю заборонено відвідувати медичний заклад, а зокрема 4 поверх будівлі лікарні, де знаходилося орендоване ним майно, та відповідно користуватися цим майном.
Натомість надані свідками показання, враховуючи запроваджений карантин, може лише узгоджуватися з тою обставиною, що на виконання наказу директора Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» від 13.03.2020р. №99 «Про оголошення карантину в КНП «Стрийська ЦРЛ»», керівництво та медичний персонал лікарні забезпечували виконання певних заходів щодо недопущення занесення та поширення випадків захворювань спричинених коронавірусом.
Крім того, як вже було зазначено судом, не є доказом показання свідка, які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Якщо показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то такі показання не беруться судом до уваги.
Як встановлено судом, свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до медичного персоналу та просили надати інформацію про те, як потрапити на 4 поверх лікарні, де знаходилось орендоване відповідачем майно. На вказане запитання свідки отримали відповідь, що потрапити туди можливо лише за попереднім записом до лікаря, і тільки зі сторони відділення стаціонару, а без попереднього запису у пропуску буде відмовлено.
Отже вказані показання про неможливість потрапити на 4 поверх лікарні не можуть братися судом до уваги, оскільки ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Разом з тим вказана обставина загалом не може підтверджувати те, що відповідач повністю був позбавлений права користуватися орендованим майном.
При цьому також слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Також необхідно вказати, що згідно із статтею 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Отже з огляду на це безпідставним є також посилання відповідача на те, що відсутність нарахованих комунальних платежів підтверджує неможливість користуватися орендованим майном.
Таким чином, як встановлено судом, розмір нарахованої позивачем та не сплаченої відповідачем орендної плати за період з березня 2020р. по липень 2020р. за користування орендованим майном становить 16517,52 грн. Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16517,52 грн. основного боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, а отже підлягає задоволенню.
Згідно статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, згідно із пунктом 3.9. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач здійснює нарахування пені починаючи з квітня 2020р. та закінчує її нарахування в серпні 2020р. Загальний розмір заявленої до стягнення пені відповідно до поданого розрахунку становить 377,70 грн.
Однак, як встановлено судом, пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставленого орендодавцем рахунку та належним чином оформленого акта виконаних робіт (послуг) по оренді.
Тобто за зобов?язанням квітня 2020р. пеню слід нараховувати починаючи з 21.05.2020р. Аналогічно слід нараховувати пеню і за зобов?язаннями наступних місяців (тобто починаючи з 21-го числа місяця, наступного за звітним).
Отже враховуючи наведене, судом було здійснено перерахунок пені, однак такий перерахунок здійснювався судом також з врахуванням обраного позивачем періоду її нарахування.
Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 217,33 грн.
За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5113 від 30.12.2020р.
Керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2082,05 грн., оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурака Тараса Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради “Стрийська центральна районна лікарня” (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Ольги Басараб, будинок 15, ідентифікаційний код 13802089) 16517,52 грн. - основного боргу, 217,33 грн. - пеня та 2082,05 грн. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.05.2021р.
Суддя М.М. Петрашко