вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2021 р. Справа№ 927/1188/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Реуцькій Т.О.
За участю представників:
від позивача: Зарицький Д.В. (довіреність від 01.12.2020 року б/н);
від відповідача: Підгорний К.Є. (довіреність №10/02-1 від 10.02.2021 року),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн»
на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року про закриття провадження у справі
у справі №927/1188/20 (суддя Демидова М.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн»
до товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕР»
про стягнення 3 385 493, 16 грн., -
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року, повний текст якої складено та підписано 22.03.2021 року, у справі №927/1188/20 провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:
- суму основного боргу, яку позивачем заявлено до стягнення, відповідачем після звернення позивача до суду з цим позовом погашено у добровільному порядку, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень (в тому числі і платіжного доручення № 1392 від 30.12.2020 року на суму 500 000, 00 грн.), а також визнано позивачем в укладеному між сторонами договорі про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року за умовами якого позивач, серед іншого, визнав і той факт, що правильне призначення платежу у платіжному дорученні №1392 від 30.12.2020 року на суму 500 000,00 грн., зазначене у листі №3 від 05.01.2021 року, є таким - «повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору №15/07-01 від 15.07.2019 року Без ПДВ»;
- договором про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року сторони, серед іншого, домовились про те, що зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати пені, передбаченої спірним договором, а також зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахованих за весь час прострочення повернення наданої за вказаним договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, припиняються повністю шляхом прощення (звільнення позивачем відповідача від цих обов'язків), що не заборонено умовами чинного законодавства;
- договір про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року не припинявся, не розривався і не визнавався судом недійсними, а тому є чинним на момент розгляду цієї справи, зокрема, і дати судового засідання у даній справі 19.03.2021 року;
- вказане свідчить про те, що між сторонами відсутній предмет спору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «Алколайн» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20 та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Чернігівської області.
У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що висновки ухвали господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/1188/20 не відповідають обставинам справи, тому така ухвала незаконною та необґрунтованою, у зв'язку чим підлягає скасуванню.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на те, що:
- наданий відповідачем документ «Договір про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року» апелянтом не укладався, не підписувався та не виконувався;
- такий документ містить ознаки підробки, про що апелянт зазначав у поданій до суду першої інстанції заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, проте вказані посилання позивача судом першої інстанції були проігноровані;
- директор апелянта (Шмулевич В.Н.) у період з 06 по 15 січня 2021 року знаходився за межами території України Мальдівській Республіці, що виключає можливість підписання вказаною особою 14.01.2021 року у м. Чернігів договору про припинення зобов'язань;
- факт укладання або не укладання договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року, його допустимість, достовірність та видимі (навіть без проведення експертизи) ознаки підробки (про які позивач мав намір звернути увагу суду підчас дослідження доказів) суд першої інстанції мав з'ясувати під час розгляду справи по суті під час з'ясування обставин справи та дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються;
- між сторонами дійсно велись перемовини щодо укладання договору про припинення зобов'язань за спірним договором про надання фінансової допомоги, однак головною умовою його підписання з боку апелянта було погашення відповідачем всієї основної заборгованості перед позивачем, включаючи заборгованість за поставлений товар за договором поставки №17 від 08.06.2016 року (стягнення якої розглядається господарським судом Чернігівської області у межах справи №927/1187/20), проте, оскільки відповідач таких домовленостей не дотримався та, під час розгляду справи №927/1187/20 стверджував що договір поставки №17 від 08.06.2016 року є неукладеним, позивач ніякого документу про припинення зобов'язань за договором про надання фінансової допомоги №15/07-01 від 15.07.2019 року не укладав та не підписував;
- безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що позивач погодився на зарахування коштів в сумі 500 000,00 грн. за платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року в якості оплати за спірним договором про надання фінансової допомоги через неповернення позивачем цих коштів відповідачу як невірно перерахованих, у зв'язку тим, що станом на дату здійснення оплати за вказаним платіжним дорученням відповідач мав прострочену заборгованість перед позивачем за договором поставки №17 від 08.06.2016 року в сумі 199 909,52 грн., за договором про надання фінансової допомоги №15/07-01 від 15.07.2019 року в сумі 385 493,16 грн. та за договором про надання фінансової допомоги №15/07-02 від 15.07.2019 року в сумі 1 096 819,67 грн.
До апеляційної скарги апелянтом доданий додатковий доказ, а саме копія закордонного паспорту ОСОБА_1 .
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 року апеляційну скаргу у справі №927/1188/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Дідиченко М.А., Попікова О.В.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 05.04.2021 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №927/1188/20 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 року витребувано з господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1188/20.
12.04.2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/1188/20.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 року враховуючи перебування на лікарняному судді Попікової О.В., яка не є головуючим суддею, справу №927/1188/20 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 14.04.2021 року, справу №927/1188/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуюча суддя), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №927/1188/20, справу призначено до розгляду на 11.05.2021 року об 11 год. 15 хв.
19.04.2021 року через систему «Електронній суд» від товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, просить доручити Одеському окружному адміністративному суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, яке задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року.
11.05.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на те, що:
- факт зарахування коштів в сумі 500 000,00 грн., перерахованих платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року саме в рахунок оплати заборгованості за спірним договором підтверджується заявою позивача про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду першої інстанції 25.01.2021 року, актом звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 за договором поставки №17 від 08.06.2016 року, договором про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року та рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.04.2021 року у справі №927/1187/20 предметом розгляду у якій були позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки №17 від 08.06.2016 року;
- твердження позивача про не підписання ним договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
До відзиву на апеляційну відповідачем доданий додатковий доказ, а саме копія акту звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 року.
Щодо доданих позивачем та відповідачем додаткових доказів, а саме копій закордонного паспорту ОСОБА_1 та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 року слід зазначити наступне.
Враховуючи, що позивач та відповідач додали ці документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваної ухвали таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Як позивач, так і відповідач не наводить жодних причин неможливості подання наданих ними додаткових доказів до суду першої інстанції.
Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від учасників судового процесу.
Оспорювану ухвалу у цій справі було постановлено 16.03.2021 року, а відтак, надані позивачем та відповідачем додаткові докази, з огляду на дату їх виникнення, учасники судового процесу мали можливість подати до суду першої інстанції, проте вказаних дій не вчинили, а суду апеляційної інстанції доказів об'єктивної неможливості вчинення таких дій не надали.
При цьому колегія суддів бере до уваги і те, що копія закордонного паспорту ОСОБА_1 апелянтом подається на підтвердження факту підробки договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року, проте твердження про підробку вказаного договору апелянтом вперше були наведені у заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, яка надійшла до суду першої інстанції 04.03.2021 року, та до якої вказаного доказу подано не було і жодних причини неможливості вчинення таких дій суду апеляційної інстанції не наведено.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи.
За таких обставин, додані апелянтом під час апеляційного перегляду копії закордонного паспорту ОСОБА_1 та акту звірки взаємних розрахунків за період 01.08.2019-25.01.2021 року, як додаткові докази колегією суддів не приймається.
Щодо решти доданих до апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу доказів, а саме копій ухвали господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20, ухвали господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020 року у справі №927/1187/20 та рішення господарського суду Чернігівської області від 12.04.2021 року у справі №927/1187/20 колегія суддів зазначає про те, що вказані судові рішення є загальновідомими, їх тексти містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, а відтак, такі документи не можна вважати додатковими доказами по справі.
11.05.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 11.05.2021 року представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, рішення скасувати позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2020 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 000 000,00 грн. за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №15/07-01 від 15.07.2019 року, пені в сумі 147 657,09 грн., 3% річних у сумі 84 836,07 грн. та інфляційних втрат у сумі 153 000,00 грн.
15.01.2021 року до гсподарського суду Чернігівської області від відповідача найшли пояснення в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України (а.с.123 т.1) в яких відповідач, з посиланням на повну сплату ним суми основного боргу, на те, що за змістом п. 8 розділу IX ГК України відповідача (позичальника) звільнено від обов'язків сплатити неустойку, штраф, пеню за прострочення у період дії карантину виконання грошового зобов'язання за договором, предметом якого є надання кредиту (позики) та на помилки у виконаних позивачем розрахунках інфляційних втрат, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
До вказаних пояснень відповідачем додані копії платіжних доручень №2 від 04.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №4 від 05.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №5 від 06.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №7 від 11.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №10 від 12.01.2021 року на суму 500 000,00 грн. (а.с.126-128 т.1 ) з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 року», а також платіжного доручення №1392 від 30.12.2020 року на суму 500 000,00 грн. (а.с. 128 т.1) призначення платежу якого містить посилання на оплату алкогольної продукції за договором поставки №17 від 08.06.2016 року. Крім того до пояснень додана копія листа відповідача вих. №3 від 05.01.2021 року в якому відповідач повідомив позивача про невірне зазначення ним у платіжному дорученні №1392 від 30.12.2020 року призначення платежу та просив вважати вірним наступну призначення платежу: «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 року». (а.с. 129 т.1)
25.01.2021 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог в якій позивач, визнавши повну сплату відповідачем суми основного боргу та здійснивши перерахунок пені з урахування положень п. 8 розділу IX ГК України, а 3 % річних та інфляційних втрат - з урахуванням дати сплати відповідачем основного боргу, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача пеню в сумі 71 169,32 грн., 3 % річних в сумі 91 065,57 грн. та інфляційні страти в сумі 180 000,00 грн., а також повернути позивачу судовий збір в сумі 38 135,35 грн.
16.02.2021 року до господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, в якому відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на досягнення між сторонами згоди про припинення зобов'язань з повернення фінансової допомоги за спірним договором, а також зобов'язань по сплаті пені, 3 % річних та інфляційних втрат, що погоджено сторонами у укладеному 14.01.2021 року договорі про припинення зобов'язань копію якого долучено до вказаного клопотання.
04.03.2021 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову в якій позивач:
- збільшив заявлену до стягнення суму основного боргу з 0,00 грн. до 500 000,00 грн. пославшись на те, що відповідач не дотримав усних домовленостей щодо погашення основного боргу в сумі 3 199 909,52 грн. за договором поставки №17 від 08.06.2016 року;
- з огляду на наявність основного боргу за спірним договором та наявність укладеного в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, договору поруки №АА-01/19 від 17.07.2019 року поручителем за яким є ОСОБА_2 , просив стягнути солідарно з відповідача та ОСОБА_2 на користь позивача основний борг в сумі 500 000,00 грн., пеню в сумі 71 169,32 грн., 3 % річних в сумі 91 065,57 грн. та інфляційні втрати в сумі 180 000,00 грн., а також повернути позивачу судовий збір в сумі 38 135,35 грн.(а.с. 192 т.1)
До вказаної заяви, серед іншого, додано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача в якому позивач просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року, повний текст якої складено та підписано 22.03.2021 року, у справі №927/1188/20 провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, колегія суддів вважає передчасним з огляду на таке.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Згідно з приписами ст. 185 ГПК України:
- у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті;
- за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми безвідсоткової фінансової допомоги наданої позивачем відповідачу за умовами укладеного між ними договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги №15/07-01 від 15.07.2019 року (далі Договір), а також, нарахованих за прострочення відповідачем обов'язку з повернення вказаної допомоги, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
При цьому, факт надання позивачем відповідачу за умовами Договору безвідсоткової фінансової допомоги в сумі 3 000 000,00 грн. та те, що у визначені Договором строки (до 31.12.2019 року) відповідач позивачу таку фінансову допомогу не повернув сторонами визнається.
З матеріалів справи слідує, що після звернення позивача до суду з цим позовом платіжними дорученнями №2 від 04.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №4 від 05.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №5 від 06.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №7 від 11.01.2021 року на суму 500 000,00 грн., №10 від 12.01.2021 року на суму 500 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 року» відповідач перерахував позивачу 2 500 000,00 грн.
Крім того, відповідачем позивачу платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року з призначенням платежу: «оплата за алкогольну продукцію зг дог №17 від 08.06.2016 року в т.ч. ПДВ 20% 83333,33» перераховано 500 000,00 грн.
Листом вих.№3 від 05.01.2021 року відповідач повідомив позивача про невірне зазначення ним у платіжному дорученні №1392 від 30.12.2020 року призначення платежу та просив вважати вірним наступну призначення платежу: «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 року».
Відповідачем до матеріалів справи залучено належним чином засвідчену копію укладеного між позивачем та відповідачем договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року (далі Договір 1) у якому сторони погодили, що:
- відповідач повернув позивачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, надану за укладеним між ними Договором у повному обсязі у розмірі 3 000 000,00 грн. Сплата цих коштів відбулася у безготівковій формі на рахунок позивача згідно платіжних доручень відповідача від 30.12.2020 року №1392 на суму 500 000,00 грн. (з урахуванням призначення платежу, зазначеного у листі відповідача від 05.01.2021 року №3, а саме - «повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №15/07-01 від 15.07.2019 року Без ПДВ» замість невірного «Оплата за продукцію згідно договору поставки №17 від 08.06.2016 року, в т.ч. ПДВ»), від 04.01.2021 року №2 на суму 500 000,00 грн., від 05.01.2021 року № 4 на суму 500 000,00 грн., від 06.01.2021 року №5 на суму 500 000,00 грн., від 11.01.2021 року №7 на суму 500 000,00 грн., від 12.01.2021 року №10 на суму 500 000,00 грн. (п. 1.2);
- зобов'язання відповідача перед позивачем з повернення безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 3 000 000,00 грн., наданої за Договором, припинене виконанням (п. 1.3);
- провівши відповідні переговори, сторони керуючись ст. 605 ЦК України домовились, що зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати пені, передбаченої Договором, та зобов'язання відповідача перед позивачем зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані за весь час прострочення повернення наданої за вказаним договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, припиняються повністю шляхом прощення боргу (звільнення позивачем відповідача від цих обов'язків) (п. 2);
- позивач до відповідача будь-яких претензій, що так чи інакше пов'язані з виконанням умов укладеного між сторонами Договору не має та зобов'язується не пред'являти їх у майбутньому (п. 3);
- відповідач підтверджує та гарантує, що правильне призначення платежу у платіжному дорученні відповідача від 30.12.2020 року №1392 на суму 500 000,00 грн. зазначене у листі №3 від 05.01.2021 року та є наступним: «повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Договору №15/07-01 від 15.07.2019 року Без ПДВ», і відповідач не буде і не має права відкликати свій лист №3 від 05.01.2021 року, та/або не буде і не має права посилатися на факт, що платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року відповідач оплатив свій борг за отриману продукцію згідно договору поставки №17 від 08.06.2016 року (п. 6).
Позивачем у заяві про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду першої інстанції 25.01.2021 року (підписана директором позивача Шмулевич В.Н. - примітка суду) було визнано, що кошти, перераховані платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року, були ним зараховані в рахунок повернення фінансової допомоги наданої за Договором, проте у заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, яка надійшла до суду першої інстанції 04.03.2021 року (підписана представником позивача адвокатом Зарицьким Д.В. - примітка суду) позивач наполягав на зарахуванні коштів сплачених за цим платіжним дорученням саме в рахунок оплати товару за договором поставки №17 від 08.06.2016 року.
Заперечення проти укладення ним вказаного договору викладено і у апеляційній скарзі.
Отже, позивачем спочатку було визнано зміну відповідачем призначення платежу коштів, перерахованих платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року, проте в подальшому висловлену іншу позицію щодо вказаної зміни.
Як встановлено вище, у заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову, яка надійшла до господарського суду Чернігівської області суду 04.03.2021 року позивач уточнив заявлені до стягнення позовні вимоги змінивши свою правову позицію щодо сплачених відповідачем платіжним дорученням №1392 від 30.12.2020 року грошових коштів в сумі 500 000,00 грн.
Суд першої інстанції у задоволенні вказаної заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову відмовив у зв'язку з її необґрунтованістю про що зазначено у оспорюваній ухвалі.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначних у статті 42 цього кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 ГПК України).
За змістом ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Отже, за приписами ГПК України позивачу надано право збільшити розмір позовних вимог, а також змінити предмет позову до закінчення підготовчого засідання шляхом подання відповідної заяви до якої мають бути додані докази направлення її всім учасникам справи.
З матеріалів справи слідує, що заяву про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову позивачем подано у визначені ГПК України строки (до закінчення підготовчого засідання - примітка суду), а до вказаної заяви додані докази її направлення відповідачу та ОСОБА_2 , що свідчить про дотримання позивачем, визначених процесуальним законодавством вимог щодо подання такої заяви.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у прийнятті такої заяви не ґрунтується на приписах ГПК України, а заявлені у цій справі позовні вимоги мали бути розглянуті в межах, визначених позивачем в заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову.
Водночас за змістом заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову відповідачами згідно з вказаною заявою є товариство з обмеженою відповідальністю «АШЕР» (яке на даний час вже є відповідачем у цій справі - примітка суду) та ОСОБА_2 (вказана особа не залучена до участі у справі - примітка суду).
Частиною 1 ст. 48 ГПК України встановлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Виходячи зі змісту положень ч. 1 ст. 48 ГПК України суд апеляційної інстанції не наділений правом на залучення до участі справі співвідповідача, що виключає можливість розгляду судом апеляційної інстанції поданої позивачем у відповідності до положень чинного законодавства заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету.
При цьому, як встановлено вище, позовні вимоги у цій справі мають бути розглянуті саме в межах, визначених позивачем у заяві заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову.
За обставин, що склались висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору, є передчасним.
При цьому колегія суддів приймає до уваги і те, що у заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову позивач заперечив укладення ним договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року, а у заяві, яка надійшла до суду 16.03.2021 року просив визнати поважними причини неявки представника у підготовче засідання 16.03.2021 року, провести підготовче засідання без участі представника позивача; залучити до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_2 , закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті та провести судове засідання у режимі відеоконференції, проте суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні останньої фактично не надав позивачу можливості надати свої заперечення проти укладення договору про припинення зобов'язань від 14.01.2021 року в судовому засіданні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн» підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алколайн» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 року у справі №927/1188/20 скасувати.
3. Передати справу №927/1188/20 на розгляд до господарського суду Чернігівської області.
4. Матеріали справи №927/1188/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 19.05.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко