ЄУН 337/1068/20
2-др/337/13/21
(додаткове)
20 травня 2021р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бойко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24.09.2020р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики відмовлено повністю.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.02.2021р. зазначене рішення залишено без змін.
12.04.2021р. до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Стадніченко С.В. про ухвалення додаткового рішення у цій справі, оскільки судом під час ухвалення рішення суду від 24.09.2020р. не було вирішено питання про розподіл судових витрат - саме витрат на правничу допомогу, які понесла відповідачка ОСОБА_2 . У зв'язку з відмовою в задоволенні позову ОСОБА_1 просить стягнути з останньої на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ревкова А.К. не прибули, остання подала заяву про відкладання судового засідання на іншу дату у зв'язку з її перебуванням в лікарняній установі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Стадніченко С.В не прибули, останній подав заяву про вирішення зазначеного питання у їх відсутність.
На підставі ч.4 ст.270 ЦПК України суд вважає можливим вирішити питання про ухвалення додаткового рішення у відсутність сторін та їх представників. Підстав для відкладання судового засідання за заявою представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ревкової А.К. суд не знаходить.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в т.ч. питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 у відзиві на позов ОСОБА_1 , який надійшов до суду 15.04.2020р., зазначила про намір понести витрати на послуги адвоката у зв'язку з розглядом цієї справи в сумі 6500,00грн. і під час судового розгляду надала докази їх здійснення, що відповідає вимогам ст.134,141 ЦПК України.
Рішенням суду від 24.09.2020р., яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 25.02.2021р., в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено повністю.
Однак під час ухвалення цього рішення судом першої інстанції не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу.
Враховуючи вищевказане, на підставі ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу (консультація, аналіз позовної заяви, написання відзиву, представництво інтересів в суді), оскільки їх здійснення підтверджується ордером на надання правової допомоги серії АР №1015542 від 18.05.2020р., договором про надання правової допомоги б/н від 02.03.2020р., рахунком на оплату №1 від 02.03.2020р., актом прийому-передачі виконаних робіт від 25.05.2020р., фіскальним чеком від 25.05.2020р., які суд вважає належними та допустимими доказами.
При цьому, суд зазначає, що згідно цих документів, відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати на правничу допомогу фактично у розмірі 6500,00грн., але в заяві про ухвалення додаткового рішення її представник просить стягнути 6000,00грн., у зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 саме цю суму.
Також суд враховує, що під час судового розгляду позивачка ОСОБА_1 та її представник клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність відповідно до ч.5,6 ст.137 ЦПК України не подавали.
Виходячи з вимог ст.270 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити із зазначеного питання додаткове рішення.
Керуючись ст.2,12,13,76-82,89,133,134,137,141,270 ЦПК України,
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , в рахунок повернення витрат на правничу допомогу 6000,00грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Мурашова
20.05.2021