17 серпня 2006 р. Справа № 17/191
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача - Шибаєв А.М., представник за довіреністю;
відповідача - Шведова О.О., представник за довіреністю
розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю «Медексім», м. Ужгород, про стягнення 7 098 гривень, в тому числі 6 925 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 173 грн. пені за порушення термінів сплати зазначених санкцій.
Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі-Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим штрафні санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, яке становить предмет позовних вимог. Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.
Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представник у судовому засіданні заперечують проти позову, а свої заперечення мотивують тим, що відповідачем виконано всі вимоги та вжито всі встановлені Законом заходи спрямовані на працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.
У судовому засіданні двічі оголошувалася перерва з 25.07.2006р. до 02.08.2006р. та до 17.08.2006р.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідачеві за змістом норм вищенаведеного Закону встановлено на 2005 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 1 робоче місце (12 осіб). Матеріалами справи, зокрема статистичним звітом відповідача «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік» (форма №10-ПІ), встановлено що відповідачем у звітному періоді не працевлаштовано 1 інваліда та не сплачено у зв'язку з цим самостійно у встановленому порядку штрафні санкції у розмірі половини середньої річної заробітної плати за одне нестворене робоче місце.
Разом з тим, відповідачем доведено поданими суду документами (звітами форми № 3-ПН за 2005 рік), що ним вживалися залежні від нього заходи для працевлаштування інвалідів у кількості, що відповідає встановленому Законом нормативу, тобто створено робочі місця для працевлаштування інвалідів та поінформовано у встановленому порядку органи уповноважені безпосередньо здійснювати працевлаштування інвалідів, зокрема позивача, що визнано останнім у ході судового розгляду.
За наведених обставин відсутні підстави для покладення відповідальності на товариство з обмеженою відповідальністю «Медексім» за непрацевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, п. 7 розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ушак І.Г.