"22" серпня 2006 р.
Справа № 11/113-06-3185А
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Лашина В.В.
Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.
при секретарі Ковальчук Р.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Паненко Т.О., довіреність №13-245 від 06.02.06р., Кузнєцова О.В., довіреність №13-254 від 06.02.06р., Крученко Г.О., довіреність №13-188 від 31.01.06р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р.
зі справи № 11/113-063185А
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт», м. Одеса
про стягнення 18 464,04 грн.
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха від 26.07.2006р. №87 в зв'язку з виходом із відпустки суддів другої судової колегії Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л., Лашина В.В., справа №11/113-063185А, прийнята до провадження колегією у складі суддів Сидоренко М.В., Гладишевої Т.Я., Мишкіної М.А., передана на розгляд суддів другої судової колегії Лашина В.В., Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л..
29.03.2006 р. Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт» (далі -ТОВ “ЗПК“Інзерноекспорт») про стягнення 6154,68 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 12 309,36 грн. штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки у зв'язку з порушенням відповідачем державної дисципліни цін.
Постановою господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. (суддя Власова С.Г.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись з цією постановою, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 222 від 30.05.2005 р. було передбачено стягнення з відповідача 18 464,04 грн. за порушення державної дисципліни цін. Спір по цьому питанню розглядався господарським судом Одеської області 13.02.2006 р. по справі № 27/369-05-3592 та позовні вимоги були задоволені, однак постановою апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. рішення суду першої інстанції було скасовано та провадження у справі було припинено у зв'язку з тим, що даний спір повинен був розглядатися відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 99 КАС України надає можливість позивачу звернення до адміністративного суду за захистом порушених інтересів в річний строк, а тому висновок суду першої інстанції з приводу застосування ст. 250 ГК України є необґрунтованим.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився. Ухвала про призначення справи до розгляду та судова повістка були направлені відповідачу по відомій адресі, вказаній в статуті підприємства та довідці ЄДРПОУ, однак по зазначеній адресі підприємство вибуло. Докази щодо зміни свого місцезнаходження відповідачем не надавались. Таким чином судова колегія вважає. що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 р. основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Пунктом 1 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 р. № 392 зі змінами визначено, що цим Збірником встановлені тарифи на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах басейнів річок Дніпра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морських портах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Згідно з п. 2.3 зазначеного Збірнику за зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів, що прибули в порт (за винятком вантажів у контейнерах), плата не стягується протягом перших 4 календарних діб з моменту їх надходження. Після закінчення вказаного терміну та до моменту вивезення вантажів із порту з вантажовласника стягується плата за зберігання вантажів за ставками, які наведені в таблиці 2.3.1, залежно від маси вантажу, вказаної в транспортному документі.
Перевіркою, проведеною Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області з 05.05.2005 р. по 12.05.2005 р. за період 01.04.2002 р. по 01.04.2005 р. щодо правильності формування та застосування тарифів ТОВ “ЗПК “Інзерноекспорт» на послуги, які надаються вантажо- та судновласникам в портах України, правомірно було встановлено, що відповідач в порушення п. 2.3 Збірника тарифів при розрахунку з ТОВ “Вересень» за закрите зберігання насіння соняшнику необґрунтовано застосував вільну ставку у розмірі 0,20 дол. США замість встановлених ставок у розмірі 0,015 дол. США.
Згідно з актом № 000317 від 12.05.2005 р. необґрунтовано одержана виручка, яка виявлена на підставі дослідження первинних бухгалтерських документів, склала 6154,68 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У відповідності до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
На підставі зазначеної статті Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області прийняла рішення № 222 від 30.05.2005 р. про стягнення з ТОВ “ЗПК “Інзерноекспорт» необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 6154,68 грн. та штрафу в розмірі 12 309,36 грн.
Це рішення та претензія від 30.05.2005 р. № 13-1115 були направлені відповідачу та отримані ним 15.06.2005 р., але відповідач від виконання рішення відмовився та надав позивачу 18.05.2005 р. заперечення на акт перевірки № 000317 від 12.05.2005 р.
Відповідно до п. 3.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами у 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій. Однак в порушення цих приписів, адміністративний позов подано лише 29.03.2006 р.
Крім того, із акту № 000317 від 12.05.2005 р. видно, що відповідачем державну дисципліну цін було порушено саме 05.01.2004 р., тобто коли за надані відповідачем послуги по рахунку № 1 від 05.01.2004 р. в порушення п. 2.3 Збірнику тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України була стягнута з ТОВ “Вересень» 19 139,91 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, санкції до ТОВ “ЗКП “Інзерноекспорт» за рішенням позивача від 30.05.2005 р. були застосовані з порушенням річного строку, який обчислюється з моменту порушення відповідачем державної дисципліни цін.
Виносячи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області суд першої інстанції цілком вірно встановив обставини справи та дав їм належну юридичну оцінку.
Посилання Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на ст. 99 КАС України, судова колегія вважає помилковим, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Саме ст. 250 ГК України й встановлюється інший строк звернення за захистом прав і інтересів, який і був порушений позивачем.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Одеської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198-207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. по справі № 11/113-06- 3185А -без змін.
Головуючий Лашин В.В.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Воронюк О.Л.