Справа № 766/7851/21
н/п 2/766/10356/21
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі довіреності діє адвокат Васильєва Маргарита Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
17 травня 2021 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_3 ; відстрочити позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 року передана судді Булах Є.М. 18.05.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
01 грудня 2018 року ДСА України в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на день надіслання даної позовної заяви в системі «Електронний суд» Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.
Тому до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
Враховуючи, що відповідачами позивач зазначає фізичних осіб, які у відповідності до ч. 6 ст. 14 ЦПК України не мають обов'язку зареєструвати свою офіційну адресу в ЄСІТС, позивачу слід виконати вимогам ч. 2 ст. 177 ЦПК України та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви стороною позивача долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обґрунтовано тим, що у позивача тяжкий матеріальний стан, а пенсія за період з 01.10.2020 року по 31.03.2021 року складає 14 355, 00 грн., в той час як сума судового збору перевищує 5 відсотків її доходу.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану додано довідку про доходи №7761897401751791 з УПФУ в Херсонській області за змістом якої пенсія ОСОБА_1 з 01.10.2020 року по 31.03.2021 року складає 14 355, 00 грн.. Інших доказів на підтвердження майнового стану суду не надано.
Однак, зазначена довідка не є належними доказами того, що належний до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки позивач на підтвердження викладених обставин повинен надати докази тяжкого матеріального становища (перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного органу щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з травня 2020 року по квітень 2021 року, який передував зверненню із позовною заявою (травень 2021 року).
Таким чином, клопотання адвоката Васильєвої М.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що стороною позивача заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру: про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 та про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2270, 00 гривні. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 908, 00 грн.
Таким чином, сума судового збору за 2 позовні вимоги немайнового характеру складає 1 816, 00 грн. (908, 00 грн. х 2).
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи та надати докази сплати судового збору.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175-177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої на підставі довіреності діє адвокат Васильєва Маргарита Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику).
Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах