662/1645/20
2/662/71/2021
18 травня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
В складі: головуючого судді - Решетова В.В.
секретар судового засідання - Сушко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності; ОСОБА_3 заявила зустрічний позов до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
Ухвалою суду вказані позови були об'єднані в одне провадження для їх спільного розгляду.
Позивач ОСОБА_4 в своєму позові, а його представник в вході судового засідання посилалися на те, що ОСОБА_4 та мати його покійної дружини ОСОБА_5 , після смерті ОСОБА_6 успадкували в рівних долях по Ѕ частки належну померлій земельну ділянку загальною площею 6,6292 га, кадастровий номер земельної ділянки 6524455500:02:035:0004, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2018 року №509. Земельна ділянка розташована на території Сиваської селищної ради Херсонської області. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на Ѕ частку земельної ділянки свідоцтва про право власності не отримала. Він після отримання права на спадщину своє право на Ѕ частку земельної ділянки зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності реєстраційний номер нерухомого майна 739464465244 номер витягу 127398203. Йому було запропоновано орендатором селища Сиваське укласти договір емфітевзису на земельну ділянку, але укласти такий договір на належну Ѕ частку не виділену в натурі укладати договір не бажає. Вважає, що він має право як власник спільного майна на виділ в натурі Ѕ частки земельної ділянки, кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, як цілу частку.
Позивач ОСОБА_2 в своєму позову та у судовому засіданні посилалась на те, що вона являється власником Ѕ земельної ділянки площею 6,6292 га, кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, розташованої на території Сиваської селищної ради Херсонської області, яку успадкувала після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 . Її право власності на земельну ділянку посвідчене Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.01.2021 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.01.2021 року, індексний номер витягу 241524896. З запропонованим варіантом ОСОБА_4 розподілу земельної ділянки вона не згодна, так як земельна ділянка під № 1 повинна виділитись їй, тому як поряд з цією часткою з півночі розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6524455500:02:035:0003, яка належить їй на праві приватної влансоті згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2019 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2019 року, індексний номер витягу 173503273. При виділенні землі рекомендовано враховувати можливість виділу її єдиним масивом, що можливе лише у разі виділу частки під №1 саме їй із запропонованого ОСОБА_4 варіанту розподілу. Надала свій варіант розподілу земельної ділянки.
Вислухавши пояснення сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.
Таким чином, з моменту набуття ОСОБА_4 та ОСОБА_3 права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
ОСОБА_4 надав суду схему розподілу земельної ділянки площею 3,3146 га, кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, яка виконана інженером-землевпорядником ОСОБА_7 , де земельна ділянка поділена зі сходу на захід /а.п. 13/.
ОСОБА_3 надала суду план розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який виконаний ПП « ОСОБА_8 », відповідно до якого земельна ділянка поділена на дві рівні частки, виділивши кожному по 3,3146 га, поділ здійснити з півночі на південь /а.п. 119/.
Отже, оспорювану земельну ділянку необхідно поділити таким чином, щоб сторонам було виділено в натурі земельну ділянку, яка б відповідала розміру їх частки у праві спільної часткової власності, з урахуванням порядку користування цією земельною ділянкою що склався між сторонами.
Сторони у судовому засіданні дійшли згоди, що варіант розподілу земельної ділянки кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, запропонований ОСОБА_4 , найбільш задовольняє обидві сторони, з урахуванням того, що оспорювана земельна ділянка розташована з краю поля і практично з двох боків від неї знаходяться польові дороги і доступ можливий з двох боків. На схемі розподілу земельна ділянка № 1 - ОСОБА_3 , земельна ділянка № 2 - ОСОБА_4 .
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Таким чином, з моменту набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності, зокрема.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натрі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Такі висновки ґрунтуються на положенні ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
У відповідності до ст. 90 ЗК України 1. Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. 2. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 152 ЗК України 1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. 2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. 3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Варіант розподілу земельної ділянки запропонований ОСОБА_4 не порушує законні права сторін, не позбавляє їх можливості належно користуватися своєю часткою земельної ділянки та є можливим варіантом визначення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням власності сторін та сталого порядку користування своїми земельними ділянками.
При цьому суд враховує узгоджену в судовому засіданні сторонами позицію та обставину наявності поряд зі спірною земельною ділянкою, іншої земельної діялнки з кадастровим номером 6524455500:02:035:0003, яка належить ОСОБА_2 та відповідно до якої слід виділити позначену на схемі розподілу земельну ділянку /а.п. 13/ "Ділянка № 1 " саме ОСОБА_2 для зручності користування належними їй земельними ділянками, а земельна ділянка "Ділянка №2" для зручності під'їзду та користування виділити ОСОБА_1 .
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 13, 14, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. 88, 89, 90, 120, 121, 152, 212 ЗК України, ст. 15, 16, 375, 376, 369, 386, 391 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 виділити Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, площею 3,3146 га, яка розташована південніше, розміром по периметру 56,72х589,54х56,93х589,64, що межує стороною довжиною 56,72 з дорогою та лісосмугою, та стороною довжиною 589,64 межує з лісосмугою та дорогою (на схемі розподілу земельної ділянки - визначена під №2).
ОСОБА_2 виділити Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 6524455500:02:035:0004, площею 3,3146 га, яка розташована північніше, розміром по периметру 56,82х589,44х56,83х589,54, що межує стороною довжиною 589,44 з земельною ділянкою кадастровий номер 6524455500:02:035:0003, яка належить ОСОБА_2 (на схемі розподілу земельної ділянки - визначена під №1).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Решетов