26.04.2021 Справа №607/27621/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Безручко Т.В.
представника позивача Бурко О.В.
представника відповідача Панченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, поновлення запису про державну реєстрацію права власності не нерухоме майно , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа Банк», державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В., у якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46525886 від 18.04.2019 року, державного реєстратора Іванісіка С.В.; скасувати запис про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97,3 кв.м., номер запису про право власності 31231437, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1813438161101; поновити право власності ОСОБА_1 шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 97,3 кв.м. на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №366 від 22 березня 2006р. та рішення виконкому Тернопільської міської ради №642 від 15 травня 2006 р., реєстр №1324.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що він євласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22 червня 2006 року. 11 жовтня 2019 року з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що право власності на вказану квартиру зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк». ЗгідноІнформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно №184498204 від 11.10.2019 року, відповідні зміни щодо власника квартири були внесені 16.04.2019 року державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісіком С.В. У якості підстави виникнення права власності зазначено, у тому числі, договір іпотеки, серія та номер 5147, виданий 08.05.2008 року, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. Так, 08 травня 2007 року між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №770/38-148-07, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 69 000 доларів CШA, зі сплатою 12,25 % річних, з кінцевим терміном повернення грошових коштів до 03 травня 2022 року. Також, 08 травня 2007 року між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., за умовами якого позивач, як Іпотекодавець, передав в іпотеку Банку (Іпотекодержателю) в забезпечення своїх зобов'язань квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 кв.м. 07.06.2014 р. набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. № 1304-VІІ, який розповсюджується на спірні правовідносини щодо заборони переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, оскільки загальна площа квартири, яка є предметом іпотеки, становить 97,3 кв.м., та є єдиним житлом позивача. Отже позивач вважає, що за наслідками прийнятого державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісік С.В. рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру позивача за AT «Укрсоцбанк» за відповідним застереженням в іпотечному договорі, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданої як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Відтак, АТ «Укрсоцбанк», реєструючи за собою право власності на спірну квартиру, діяв всупереч вимог закону.
Представник АТ «Альфа Банк», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» подав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань передбачені спірним кредитним договором. Неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №770/38-148-07 від 08.05.2007 р. призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 14.11.2018 р. становить 130 482,86 дол. США. Пунктом 2.4.3 пункту 2.4 укладеного Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з п.4.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно з пп.4.5.3 п.4.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів, як шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. З огляду на викладене, застереження в Іпотечному договорі щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки також є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. З урахуванням наведених положень законодавчих актів та умов іпотечного договору Банк звернувся до державного реєстратора Іванісіка І.В. з метою набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань. АТ «Укрсоцбанк», дотримуючись порядку, визначеного законодавством, надало державному реєстратору копії повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням за вих. №271/18 від 15.11.2018 року, які були надіслані 20.11.2018 року боржнику на дві адреси рекомендованим листом з повідомленнями про вручення. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою КМ України від 05.03.2009 №270, позивачу направлялись та позивач отримував від відділення поштового зв'язку повідомлення про необхідність явки для отримання поштового відправлення, однак свідомо не отримав рекомендований лист, з метою утруднення захисту прав Іпотекодержателя в позасудовому порядку. Отже вважає, що АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» у повному обсязі виконано приписи Закону України «Про іпотеку» та умови іпотечного договору, укладеного з Іпотекодавцями, щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо тверджень позивача про те, що він не отримував повідомлення, зазначив, що згідно п. 6.2 договору іпотеки передбачено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.18.12.2018 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» було проведено оцінку предмета іпотеки, відповідно до якої ринкова вартість предмета іпотеки складає 1 112 376,00 гривень.Щодо посилання позивача на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», вважає, що спосіб реєстрації права власності на підставі погодженого добровільно сторонами іпотечного застереження в п. 4.5.3 проводиться в позасудовий спосіб, а тому оскільки вказаний Закон передбачає примусове стягнення нерухомого житлового майна на підставі рішення суду він не може бути застосований як підстава відмови у державній реєстрації права власності. Вважає, що вказаний Закон не може бути застосований, оскільки договір про задоволення вимог іпотеко держателя не є одним із шляхів примусового стягнення предмета іпотеки, оскільки позивач добровільно підписав іпотечне застереження, а тому дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як кредитів в іноземній валюті» не поширюється на задоволення вимог Іпотекодержателя. Вважає, що положення означеного Закону стосуються лише щодо порядку примусового відчуження іпотечного майна без згоди власника, проте предмет іпотеки не відчужувався (не був проданий, подарований і т.п.), а набутий іпотекодержателем у власність в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором. У задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бурко О.В. подав відповідь на відзив у якій вказує на те, що іпотечне застереження у договорі іпотеки є консенсуальним договором, а не реальним правочином. У момент укладення іпотечного договору жодних зобов'язань перед відповідачем у позивача ще не виникло, оскільки кредит ще не був виданий, а тому не існувало жодних заборгованостей позивача за кредитним договором. Згідно ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Пункт 2.4.3 пункту 2.4 Договору іпотеки передбачає те саме право іпотекодержателя вимагати задоволення таких вимог. Пункт 4.5.3 пункту 4.5 Договору передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки, - тобто примусовий перехід права власності. Вважає, що перехід права власності на іпотечне майно у позасудовому порядку є примусовим стягненням, а не добровільною дією боржника. Твердження про добровільність відчуження нерухомості іпотекодавцем в момент добровільного укладення іпотечного договору вважає безпідставним з огляду на вищевикладене та на консенсуальність договору іпотеки, у якому серед іншого сторони узгодили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Практична реалізація іпотекодержателем свого права на підставі іпотечного застереження (виконання консенсуального правочину) в період дії Закону України № 1304-VII про тимчасовий мораторій є не можливою, оскільки заборонена вказаним законом. Згоди на добровільну передачу предмета іпотеки відповідачу ні в період дії мораторію, ні в інший час, позивач не надавав, в матеріалах справи такі докази відсутні. Вважає твердження відповідача у відзиві про добровільне прощення ним позивачу решти суми заборгованості за кредитним договором за власною ініціативою, є безпідставним і нікчемним, оскільки у випадку реалізації позасудового способу стягнення предмета іпотеки іпотекодержатель втрачає право на будь-які подальші вимоги за законом. Також вважає, що посилання у відзиві на начебто проведену ТОВ «Незалежна експертна компанія» оцінку предмета іпотеки не може свідчити про дотримання відповідачем встановленого законом порядку процедури позасудового врегулювання, оскільки такий оцінювач у квартирі позивача, яка була предметом іпотеки, не був присутній, жодних дій з фактичного огляду та оцінки іпотечного майна, не проводив. За таких обставин вважає, що фактична вартість предмета іпотеки на момент здійснення позасудового врегулювання не встановлена. Процедура позасудового врегулювання містить норму про проведення реальної оцінки, з врахуванням вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку», де зазначено про обов'язок іпотекодержателя провести реальну оцінку, тому вважає твердження відповідача у відзиві про відсутність обов'язку повідомляти іпотекодавця про дані висновку про оцінку майна невірними та безпідставними.
Відповідач державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С.В. відзиву на позов суду не подавав.
12 серпня 2020 року у даній справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого закрито підготовче судове провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Представник Акціонерного товариства «Альфа Банк» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісік С.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про місце та час розгляду справи, подавши заяву про те, що останній не має можливості бути присутнім у ньому у зв'язку із великою завантаженістю в роботі, а тому просить справу розглядати у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступні обставини.
08.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №770/38-148-07, відповідно до умов якого, кредитор надав позичальнику кошти на умовах забезпеченості, повернення та строковості, платності кошти в сумі 69 000,00 доларів США із сплатою 12,25 % річних та кінцевим терміном погашення до 03.05.2022 р.
Також, 08.05.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно якого останній передав в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №770/38-148-07 від 08.05.2007 року двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22 червня 2006 року.
У подальшому 03.09.2009 року у вказаний договір іпотеки сторонами було внесено зміни та доповнення шляхом укладення нотаріально посвідченого договору у зв'язку із змінами до договору кредиту які торкались терміну повернення кредиту та порядку врегулювання спорів.
Підпунктами 4.5.1., 4.5.2, 4.5.3, 4.5.4, 4.5.5. п.4.5 Іпотечного договору сторони передбачили, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку,встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі- покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку,встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу між Іпотекодавцем та відповідним Покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано зокрема Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.
Пунктом 1 частини 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону на момент вчинення спірної реєстраційної дії, встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1, 2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 2 ст.18 зазначеного Закону передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державна реєстрація прав, відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок) у редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до пункту 61 зазначеного Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання Іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання Іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (Наведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/ 16-ц, провадження № 14-2цс19).
Підтвердженням надіслання позивачем Іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору позики, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211.
Умовами укладеного іпотечного договору від 08 травня 2007 року, а саме пунктом 4.5.3 п.4.5, сторони передбачили, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки одним із способів, а саме шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленою статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання Іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (Наведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/ 14-ц, провадження № 14-48цс19).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №184498204 від 11.10.2019 року, власником квартири АДРЕСА_2 є акціонерне товариство «Укрсоцбанк». У ньому зазначено, що підставою виникнення права власності були: 1) рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 20.11.2018, видавник: Укрпошта; 2) договір кредиту, серія та номер: 770/38-148-07, виданий 08.05.2007, видавник: АТ "Укрсоцбанк"; 3) повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, серія та номер: 271/18, виданий 15.11.2018, видавник: АТ "Укрсоцбанк"; 4) договір іпотеки, серія та номер: 5147, виданий 08.05.2007, видавник: приватний нотаріус Березій З.А. Тернопільського міського нотаріального округу. Підставою для внесення означеного запису слугувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:46525886 від 18 квітня 2019 року державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Іванісіка С.В.
Як вбачається із копії повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості АТ «Укрсоцбанк» від 15.11.2018 року №271/18, адресованого ОСОБА_1 на адреси: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 , АТ «Уксоцбанк» вимагало сплатити борг за кредитним договором, розмір якого cтаном на дату розрахунку 14 листопада 2018 року становить 130 482,86 доларів США, що за курсом НБ України на дату розрахунку складає - 3 642 841,63 гри, а саме: строкова заборгованість -20 362,79 доларів США,, що за курсом НБ України на дату розрахунку складає - 568 491,67 грн.; прострочена заборгованість - 43 258,08 доларів США, що за курсом НБ України на дату розрахунку складає - 1 207 686,09 грн.; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 617,24 доларів США, що за курсом НБ України на дату розрахунку складає - 17 232,21 грн.; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 66 244,75 доларів США, що за курсом НБ України на дату розрахунку складає 1 849 431,66 грн.
Вказане повідомлення було надіслане ОСОБА_1 , що підтверджується списком №1014 відправки кореспонденції та описом цінного листа, наданого представником відповідача. Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дата поштового штемпеля зв'язку одержувача зазначена 20.11.2018 року, проте зазначене повідомлення не було вручено адресату, оскільки останній не прибув для його отримання.
Пунктом 6.2 спірного договору іпотеки, сторони передбачили, що усі письмові повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача. Адреса Іпотекодавця у зазначеному договорі іпотеки вказана АДРЕСА_4 .
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду викладеній у постанові від 29.09.2020 року у справі №757/13243/17, належним чином дотримання Іпотекодержателем процедури повідомлення Іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушень також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем належним чином виконано свій обов'язок щодо надіслання боржникові, який є одночасно Іпотекодержателем письмової вимоги про усунення порушень умов кредитного договору та намір звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому ст..37 Закону України «Про іпотеку», а тому твердження представника позивача з приводу неналежного повідомлення ОСОБА_1 щодо цього, суд не бере до уваги.
Як вбачається із копії висновку про вартість майна, 18.12.2018 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» за заявою АТ «Укрсоцбанк» проведено оцінку трикімнатної квартири АДРЕСА_6 , відповідно до якої ринкова вартість предмета іпотеки складає 1 112 376 гривень.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», поширюються не лише на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, а й на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі.
Так, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» п.п. 1 п. 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Як встановлено із матеріалів справи позивач отримав споживчий кредит в іноземній валюті для придбання спірної квартири, загальна площа якої складає 97,3 кв.м. Крім цього, судом встановлено, що згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №229904741 від 27.10.2020 р., у власності ОСОБА_1 відсутнє інше нерухоме майно. Також, судом встановлено, що позивач використовує зазначене нерухоме майно для свого постійного місця проживання та членів своєї сім'ї.,що підтверджено довідкою №245, виданою головою ОСББ «Вишнівецького 9».
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що слід скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., номер запису про право власності 31231437, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1813438161101 за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», вчинений державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісіком С.В., припинити право власності акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на зазначену квартиру АДРЕСА_2 , поновивши запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., номер об'єкта нерухомого майна 1813438161101, задовольнивши вимоги позивача у цій частині.
При цьому, суд вважає, що у позові позивача до державного реєстратора Іванісіка С.В. слід відмовити, оскільки спір щодо реєстрації права власності виник між позивачем та іпотекодержателем нерухомого майна - АТ «Альфа Банк», який на думку позивача порушив його право на нерухоме майно, який виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань позивача та реалізацією прав іпотекодержателя щодо предмету іпотеки нерухомого майна позивача, а державним реєстратором вчинялись лише реєстраційні дії пов'язані із реєстрацією права власності на іпотечне майно.
Крім цього, суд вважає, що вимога позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46525886 від 18.04.2019 року, державного реєстратора Іванісіка С.В. не підлягає до задоволення. При цьому, суд враховує висновки Великої палати Верховного Суду викладених у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №915/127/18 та від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18а відповідно до яких рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає, що слід стягнути із АТ «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1 536,80 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 13, 82, 141, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа Банк», державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, поновлення запису про державну реєстрацію права власності не нерухоме майно задовольнити частково.
Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., номер запису про право власності 31231437, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1813438161101 за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», вчинений державним реєстратором Білобожницької сільської ради Іванісіком Сергієм Васильовичем.
Припинити право власності публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на зазначену квартиру АДРЕСА_2 .
Поновити запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., номер об'єкта нерухомого майна 1813438161101.
У решті вимог, відмовити.
У позові ОСОБА_1 до державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича, відмовити.
Стягнути із Акціонерного товариства «Альфа банк» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2019 року, якою заборонено ПАТ «Укрсоцбанк» та його правонаступникам вчиняти дії з відчуженням третім особам права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 30 квітня 2021 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан